Така древня моя молода мова

Дякую. У Вас у статті чомусь не з*явився лінк на орігінал інтерв"ю з укладачем "Словника староукраїнської мови".

Странно, что автор претендует, видимо, на звание серьезного ученого, а дискутирует не с другими учеными-лингвистами, а со Сталиным, "московской идеологией" и т.д. Почитал бы российских языковедов-славистов что ли?!
А если еще что-нибудь по языкознанию почитает, узнает, что никакой современный язык в Индии не происходит от санскрита. Не оставил санскрит потомков. Этот ляп наглядно показывает "квалификацию" автора в вопросах языкознания. Примерно, на уровне товарища Сталина...

Розслабтесь. Не сприймайте нагадування забутих, чи маловідомих фактів лікнепом. Дивно, що ці факти викликали таке несприйняття. Ця Ваша стаття більш схожа на лікнеп. Навіть дивно, що два факти викликали таке несприйняття.

Посилань на різне трактування етимології слів багато. Скажімо, одні автори пищуть, що назва міста Єрусалим походить від "Русасалем", інші "Русалель", "Ярусалим". Але ми не можемо призначити істинне походження назви. Тому вони існують паралельно. Ц я написав тому, що у Вас проглядається визнання істинним тільки певного словничка.

Есть разные взгляды на проблему санскрита. Этот язык в значительной степени кодифицированный, но в основе его – наречия индоарьев. Можно рассматривать эти наречия как предшественников индо-иранских языков.

К счастью, чтение российских славистов у меня в очень далеком прошлом. Остатки былого величия меня мало интересуют. Всевышний дал возможность шире смотреть на мир. У советского, а ныне американского лингвиста Иванова есть статья под названием "Я не полиглот, но читаю на 100 языках". Это и про меня тоже.

Valeriy L,

Стосовно більшості проблем компаративістики існує більше ніж одна теорія. Це нормально, бо напевно ми ніколи не дізнаємось, як насправді говорили у дописьменний період, чи якою мовою дійсно розмовляли творці тієї чи іншої археологічної культури. Але якщо трошки знатись на мовах, матеріал яких наводиться у різних статтях, то швидко бачиш, що має ймовірність бути правдою, а що ні.

ЗНИКЛІ ПОСИЛАННЯ:
Словник староукраїнської мови:
http://litopys.org.ua/djvu/starukr_slovnyk.htm

Оригінал бесіди на РС:
http://www.radiosvoboda.org/article/2005/1/F9C60A15-582E-42E5-A59C-4F1A72639EDB.html

А як тоді бути із свідченням колишнього президента Індії філософа С.Радгакрішана: "Оріяни (арії, орії, орачі – авт.) принесли з собою визначені поняття і вірування, які вони продовжували розвивати в Індії"? З ним солідаризується ще один видатний індійський діяч – фундатор сучасної індійської держави Дж.Неру: "Народні танці патанів (оріїв) дивотно нагадують танці українців" (див.: Губко О. Психологія українського народу.- К., 2003, с.95).

Проте, повернемося до самих початків зародження української цивілізації. Фундаментальні дослідження відомого сходознавця-шумеролога Анатолія Кифішина довели, що ритуально-храмовий комплекс розташованої біля Запоріжжя Кам'яної Могили (тогочасна назва цього кам'яного храму – "Рука цариці") – "це самий багатий, всезагальний для древності архів, і те, що в ньому зустрічається в повній, розвиненій формі, в інших випадках має лише "запозичений" і фрагментарний характер (Кифишин А.Г. Древнее святилище Каменная Могила. Опыт дишифровки протошумерского архива ХІІ-ІІІ тыс. до н.э. Том 1.- Київ, 2001, с.561). Отже, поки що нічого старішого в усьому світові не знайшли і не розшифрували!

Ретельний порівняльний аналіз текстів української Кам'яної Могили (ХІІ тис.ячоліття до н.е.) і найрозвиненішого на той час (за західними підручниками) анатолійського Чатал-Гююка (VII тисячоліття до н.е.) дав підстави А.Кифішину для сенсаційних висновків: "... приазовські тексти не тільки більш архаїчні за знаковою суттю, але і значно змістовніші. Те, що в них викладено сюжетно, з рядом специфічних деталей, в Чатал-Гююку зведено до коротких формул. Це стосується абсолютно усіх вищевказаних текстів...

Але головне, що в приазовських текстах наявні посилання на кам'яні таблички (um), що мають записи, напевно, більш древні або наділені особливою святістю... Навряд чи Шумер, класична цивілізація Двохріччя, дав таку архаїчну "колоніальну" форму як архів Кам'яної Могили. Швидше, навпаки, вона була "метрополією" і Шумера, і багатьох інших центрів "писемних культур"... " (там само, с.524).

До речі, одна з кам'яних брил древнього святилища "Рука цариці" (так праукраїнською (протошумерською) мовою називали жерці свій храмовий комплекс "Кам'яна могила) вмістила карту річок сучасної України від берегів Чорного до Азовського морів! Цій карті – понад 7 тисяч років, а для того, щоб її скласти потрібно було б піднятися на висоту щонайменше кількох кілометрів! Як це могли зробити жерці (маги) у V тисячолітті до н.е.?!! – Космічної чи аерофотозймки ще не було і понині!

Прихід аріїв в Індію з півночі та мовна спорідненість зі слов"янськими мовами є достатнім поясненням, чому є багато подібного або навіть тотожнього в культурі українців та аріїв. Я цього не заперечую. Але є розумні докази цього, а є фантазії. Я проти фантазій.

Стосовно шумерів, до українців їх собі приписували мадьяри. Мертві шумери та їхня мова, хоч і не кусаються, але все ж таки витримають. І українського розумника також.

Сами себя то вы убедили, ну и что из того?

А что из того, что вы сами себя убедили в том, что мы вас сами не убедили?