Вопрос русского языка в Украине – тест на демократию?

Це ваша стаття і вам належить читати коменти до неї.
Звольте перечитати, я вже там викладав не одну суть. Серед них усе, що ви з не дуже артистично награним здивуванням питаєте.
За принципом "сапієнті сат".
Оскільки це коменти, а не стаття у товстому журналі.
Отож не робіть вигляд, що я вас озадачив чимось новим, не сказавши перед тим – чим.
Заодно потренуйте вміння тримати в голові кілька ідей.
Хоча, це ви мабуть умієте, але старанно приховуєте вміння.

Мо бу.
Але цікаво тут те, що на клавіатурі літера Е знаходиться зовсім не поруч із И.
Тому це промах не пальців, а голови.
Тому це не "просто опечатка" а про щось свідчить.
Бували часи й обставини, коли за такі "опечатки" люди платили життям.
В розвідці, наприклад.

Хочу продублювати свій комент на паралельній гілці: Зараз в Україні російськомовні громадяни чітко поділилися на дві частини: одна називає себе російськомовними українськими націоналістами і прагне до незалежної української України – а друга бачить в українізації тільки зло і воліла б мати в Україні філію Росії.

Я сказав би, що межа між цими групами не чітка, є й такі, що хотіли би незалежної України, але одночасно – збереження привілейованого стану язика.
Не розуміючи, або й не бажачи розуміти чи навіть думати про те, що ці речі не можна сумістити.
Стрілець

Какие глубокие мысли и справедливые утверждения! Я обязательно перечитаю все комментарии в ближайшее время!

Вот в чем дело, оказывается, Вы разведчик! А я думаю, что Вы мне про какие-то тренировки по удержанию в голове нескольких идей рассказываете, про знание жаргонов и раскладок клавиатуры...
А – это Вы наверное меня "проверяли"?!
Теперь все стало понятней.

Клас!
Приємно дивитись, як людина росте над собою, якісь предмети стають їй зрозуміліші.
Продовжуйте тим же курсом, рости корисно.
Краще, ніж писати якісь непевні статті.

Вы не перестаете радовать своими комментариями, Никита: оказывается наконец то русскоязычные подключились к делу построения Украины!
А, впрочем, кого у нас только нет в Украине, есть например демократы, которые мечтают о приходе диктатора! О как бывает.

Ну что Вы, я только ссылку опубликовал.

Владислав:
А Вы немножко огорчаете тем, что стали ерничать где надо и не надо, хотя вопросы обсуждаются серьезные.
Но, видно, Ваше отношение к ним изменилось.

Скромність – це теж добре.
Але у вас була і стаття, яка якраз і підходить під моє підкреслено зм'якшене визначення – "непевні"

Повторюсь. Тест на демократию не пройден.
Согласитесь, что невозможно уничтожить русский язык демократическими методами.

Кстати – это и есть тема статьи, на которую предоставлена ссылка.

Александра:
Я думаю, что сегодня русский язык невозможно уничтожить никакими методами, даже оружием массового поражения.
Тем более, что никто и не ставит такую цель – уничтожить русский язык.

Перечитайте статью "Русскоговорящие националисты" и коменты к ней.

Очень многие люди говорят по-русски, не собираются перестать говорить по-русски и чувствуют себя гражданами независимой Украины. Именно украинской Украины.

Одно абсолютно не исключает другое.

Давайте не будем обсуждать на этой ветке другую статью.
Оружием массового поражения можно уничтожить носителей языка.
Можно поступить гуманнее – предложить покинуть украинскую территорию.
Вы это мне уже предлагали.