(Victoria до статті "Інтернацизм", Стрілець)
"Пушкин, вообще, мало о ком хорошо отзывался. Да и о нем самом существуют разные воспоминания. Не отдавал долги, волочился за чужими женами, валандался со всеми великосветскими шлюхами Петербурга, портил дочерей из очень уважаемых фамилий... Что ж нам теперь, памятники поснимать, исходя из бытовой аморалки национального гения?"
(Геннадий до статті "Еще один способ убить поэта", Ант.)
...
Цікаві речі відбуваються: бува де серед російсько-свідомих (*) вставиш українське слово, то одразу "хохол", а на українському форумі Пушкіна або Лєрмонтова цитуєш, і нічого, "кацапом" не обзивають. Але буває ще цікавіше: це коли Пушкіна на українському форумі згадуєш і отримуєш підтримку від українських патріотів, а от окремі російські (**) відкрещуються від нього, мов від нечестивого...
Або ще приклад: пройшов містами Західної України концертний тур відомого російського рок-співака Юрія Шевчука – і співав мабудь що не українською, і спілкувався з аудиторією також без галицького акценту, взагалі без акценту – чистою російською мовою, – і також нічого, слухали. І взагалі нічого такого. Принаймні, сам Шевчук у своїй відомій промові на Економічному форумі в Санкт-Петербурзі згадував західноукраїнське турне виключно добрими словами (***).
З цих – хоч і нечислених, але яскравих – прикладів якось саме собою проситься, що українці (хоч звичайні, хоч так звані "свідомі" (****)), коли питання йде про Культуру з великої літери, українську мову на перше місце не ставлять. Причому неважливо, йде мова про українську культуру, або представників російської, як от Пушкін або Юрій Шевчук, або загальносвітової, як Пол Мак-Картні.
І це зрозуміло. Не зрозуміло інше: чому якщо згадують Пушкіна в невигідному для росіян контексті, окремі з них замість погодитись з генієм, або навідь спробувати змінити контекст, починають поливати генія брудом. Що це, просте намагання дискредитувати ідею? Чи дещо більше?
І чи не скидається це на те, що Пушкіна в Україні вважають більшим генієм, ніж в самій Росії? Можливо в Росії Пушкіна не читали? Чи може читали, але не зрозуміли?
Чи може Пушкін українцям ближчий до серця, а окремих росіян навіть не зачепив? Можливо в школі розповіли, що геній і кілька віршів прочитали? І пам'ятник на площі. І на цьому все...
А якщо так, то чи не в тому криється причина неприйняття всього українського, що в серцях українців уживаються Шевченко і Пушкін, а в серцях окремих росіян і для Пушкіна місця не вистачає? Може причина саме в тому, що українська культура здатна конкурувати з російською, а російська з українською не взмозі?
І чи не в цьому головна відмінність українських націоналістів від російських шовіністів: в серці українського націоналіста вистачає місця і для Шевченка, і для Пушкіна, а російський шовініст назло Шевченку і Пушкіна втопиь...
Якщо все саме так, то тоді зрозуміло, чому як вставиш українське слово серед росіян, то одразу "хохол"...
-------------------------------
(*) чи може вірніше буде сказати "російсько-озабочєнних"
(**) і окремі духовні малороси, або, точніше, "духом малоросійські"
(***) аудіозапис промови є в мережі Інтернет
(****) хоча в даному випадку дуже схоже, що їх свідомість як і націоналізм полягають лише в тому, щоб чути українське слово
