Якої єдності вам хочеться?

Мій товариш пацифіст і християнин, він був проти військового параду на свято Незалежності. Я був за – вважаю витрати на військовий парад, який відбувся під канонаду російських танків у Грузії дуже вдалим вкладанням грошей. Чому українські ЗМІ примушують обирати між нами? Чому ми обидва не можемо вважатися патріотами України?

З усіх інформаційних каналів України, як молитва звучить заклик до української влади об'єднатися. Не сховаєшся і в Інтернет, утопічним "бажанням демократичної тоталітарності" всі і вся. А як же тоді конкуренція між гілками влади? Та сама запорука самонастроюваності держави, запорука довгострокової стабільності, яка винесла так високо США, інші демократичні держави світу? Ми хочемо побудувати в Україні таку собі Росію-2 з вертикаллю влади або своїм царем? Там дійсно, прем'єр міністр, президент, правляча коаліція це одне ціле. Втім "одне ціле" на практиці означає, що вся суперечка відбувається під килимом або є особистість, тиран, який придушує суперечку.

Переконаний, те, що ми сьогодні бачимо в Україні це демократія в її натуральному вигляді. В українському вигляді, само собою. Молода, ще дуже вібруюча демократія, а тому важко самонастроювана. Але демократія дієва. Президентській (силовій) владі вкоай потрібно провести парад і проводить. Уряду вкрай потрібно митну реформу і вони її мають. Галас чинить опозиція, критичні зауваження від партнерів – чому ні? Як це заважає рохвитку сучасного інформаційного суспільства, суспільства розумних і кмітливих людей? Тоталітарна єдність і "бурниє оваціі" це глибоке індустріальне учора, переконаний у цьому.

Якщо щось не пройшло тиску критики або гілка влади не протиснула свій проект то значить ідея дійсно або сира, або занадто контроверсійна для українського суспільства. Тоді потрібно допрацювати, знизити тиск. Що ми спостергаємо зараз з прийняттям України НАТО. Я не впевнений, що питання потрібно було "продавлювати до кінця" минулого року. Певно і еліта була не впевнена, що робити потрібно саме так і саме зараз. В лобіювання інтересів Росії на українськоу олімпі я вірю набагато менше ніж у лобіювання власних інтересів українських еліт. Хоча б тому, що перше це дуже ризиково, а друге цілком цілком вписується у демократичну процедуру

В День Незалежності всі гілки влади і опозиція святкували. Кожен лідер робив це так, як йому радили полттехнологи і здоровий глузд і я не впевнений, що вони були повинні святкувати разом. Я знаю, що в багатьох розвинутих країнах світу опозиція і влада ніколи не підіймається на одну трибуну і живуть собі непагано. То в чому я неправий?