Знищують унікальну інституцію

Всією Україною шириться страшна пошесть: знищують не тільки історико-архутектурні пам'ятки нашого народу, а й структури,які займаються їх захистом. Так замість Науково-дослідницького інституту теорії та історії архітектури і містобудування повинен з'явитися Інститут будівництва...

Всією Україною шириться страшна пошесть: знищують не тільки історико-архутектурні пам'ятки нашого народу, а й структури,які займаються їх захистом. Так замість Науково-дослідницького інституту теорії та історії архітектури і містобудування повинен з'явитися Інститут будівництва. Думаючий повине зрозуміти, що це прямо протилежні речі. Чим менше ми, пересічні громадяни, будемо знати про історико-культурну спадщину, тим легше прощатися зі сторічними будинками, валами, церквами тощо. Чим менше організацій, які можуть стати на шліху забудовників, тим легше наживатися на лоббі різного рівня дозвільної документації. Життя стає простішим, але для кого?

На теренах колишнього СРСР інститутів такого наукового профілю було лише два – у Москві та Києві. Сьогодні установа залишається єдиним в Україні науковим закладом, що є системним експертом у галузі теорії, історії, перспективних проблем розвитку архітектури і містобудування, охорони культурної спадщини України. Завдяки своїм працям НДІТІАМ став явищем культури національного значення. Він має великий міжнародний авторитет і наукові зв'язки. Працівниками інституту зібрано унікальну колекцію стародавніх креслень, гравюр та малюнків об'єктів архітектури та містобудування, що разом із колекцією фотографій та негативів стали основою методфонду – безцінного джерела інформації про історію української архітектури.

Втім, наукові інституції такого профілю є небезпечними для осіб, що систематично руйнують історико-архітектурний спадок на користь фінансово вигідних новобудов.

Не зважаючи на статус та визначність інституту, Міністерством регіонального розвитку ведеться планомірна робота по його ліквідації. Було видано наказ про негайне переселення з приміщень по вул. Великій Житомирській, 9 у центрі міста у непідготовлене приміщення по вул. Клименка. На прохання трудового колективу виконати необхідні ремонтні роботи, перелік яких було передано Міністерству, жодної відповіді не отримано. Натомість, без жодного попередження в січні 2007р. відключалося електропостачання, а згодом за вказівками представників Міністерства демонтовано санприлади в санвузлах, зірвано опорядження стін, розпочато будівельні роботи. В цей час інститут продовжував працювати і безрезультатно звертатися до різних владних інстанцій. Метою цих дій є звільнення приміщень у центрі міста для їх комерційного використання. З цією ж метою 23.08.07 Міністерством видано наказ N161 про ліквідацію НДІТІАМ "з метою удосконалення фінансово-господарської діяльності підприємств, установ та організацій", не зважаючи на те, що дана аргументація є нелогічною, зважаючи на прибутковість та самоокупність структури.

Комісія з перевірки звернень працівників НДТІАМ створена наказом Мінрегіонрозвитку від 26.07.2007 N11 мала перевірити інформацію наведену у звернені працівників НДТІАМ до Президента України, Прем'єр-міністра, Міністра регіонального розвитку і будівництва України про неможливість переїзду співробітників інституту та перевезення майна з приміщень, де розташований інститут і які знаходяться на його балансі по вулиці В. Житомирська, 9, до іншого приміщення, по вулиці Клименко 5/2 у м Києві. На те є ряд вагомих аргументів: виробничі площі по вул. Клименка, 5/2 на баланс інституту не передавались, технічний стан приміщень незадовільний (столярка встановлена в 1947р., частина вікон "засклено" фанерою після демонтажу кондиціонерів, невідомо чи працює система опалення (теж 1947р. монтажу), не узгоджені в БТІ перебудови фасадів.

Комісія не звернулась до жодного з працівників інституту, стан приміщень на Клименка не розглядався, необхідність юридичного оформлення і приведення приміщень у відповідність до санітарних і пожежних норм комісією також не розглядалися. Разом з тим, значну увагу надано питанню доцільності діяльності інституту взагалі, що не було предметом звернення трудового колективу. Висновки комісії у цьому питанні дивують своєю голослівністю та упередженістю. Наприклад, за висновками комісії теза про те, що "інститут припинив фундаментальні наукові дослідження" спростовується такими фактами:

- Започатковано організацію міжнародних виставок архітектурних проектних матеріалів, що зберігаються у науково-методичному фонді і мають велику історичну цінність, інститут брав участь у експозиції робіт у Голландії та у міжнародних виставках "Архітектурно-будівельного тижня України" в 2005, 2006, 2007 рр.

- У 2005 році НДІТІАМ проводив підготовку номінування об'єктів культурної спадщини України для включення їх до Списку всесвітньої культурної і природної спадщини (UNЕSСО).

- Троє співробітників інституту нагороджено державними преміями України. На базі інституту здійснюється підготовка наукових кадрів вищої кваліфікації в галузі архітектури через докторантуру і аспірантуру.

- Інститут проводить активну діяльність у сфері створення нормативної та законодавчої бази для удосконалення стратегії охорони культурної спадщини в Україні. Так, у 2004 – 2006 рр. підготовлено і передано в Міністерство регіонального розвитку та будівництва України проекти Державних будівельних норм, пов'язаних з визначенням історичних ареалів населених місць України та визначенням меж і режимів використання зон охорони пам'яток архітектури та містобудування.

- Крім цього, запропоновано внести зміни до закону України "Про охорону культурної спадщини" та проекту Закону України "Про збереження архітектурно-містобудівної спадщини" тощо.

- В 2007 році інститут організував і провів Всеукраїнську наукову конференцію "Індустріальна спадщина в культурі і ландшафті" та міжнародну українсько-польську конференцію "Архітектурна географія бароко в Україні: регіональні особливості і спільні риси". До речі, деякі із членів комісії приймали участь у роботі вищезгаданої конференції.

Вся ця робота виконується за рахунок власної господарської діяльності, не зважаючи на повну відсутність фінансування з боку Міністерства. Більше того, інститут, перебуваючи на госпрозрахунку, нарахував платежів до бюджету за 2006р. на 527,7 тис. грн. та до цільових фондів – 287,6 тис. грн. Кількість працюючих за 2006 р порівняно з 2005р зросла на 20%, а фонд заробітної плати – в 2 рази; ефективна економічна діяльність дала змогу почати модернізацію матеріально-технічної бази інституту.

Не відповідає дійсності твердження комісії про відсутність кваліфікованого персоналу для проведення інвентаризації і про те, що інвентаризація не виконувалась вже кілька років, адже вже два роки триває інвентаризація науково-методичного фонду, яка виконується кваліфікованими спеціалістами з фахової вищою освітою архіваріуса.

Разом з тим працівники Інституту визнають за необхідне відновлення державного фінансування фундаментальних наукових досліджень. Таким чином, працівники вважають, що:

•будь-яке переміщення архівних матеріалів неможливе. Оскільки призведе до неминучих втрат унікальних матеріалів. Ти паче, що архіви Міністерство пропонує передати у бібліотеку Заболотного, яка сама опинилася під загрозою виселення.

•реорганізація НДІТІАМ шляхом припинення його діяльності як суб'єкта призведе до руйнації цілої галузі української науки.

•висновки комісії містять недостовірну інформацію, яка завдає шкоди діловій репутації інституту і вводить в оману керівництво Мінрегіонбуду та державне керівництво України.