Банки знову нас оббирають. Законно!

Банк "Аваль" розсилає листівки, ніби-то рекламний непотріб. Але це договір. Якщо ви на них не звернули уваги то вважайте що ви його підписали.

Банки знову нас оббирають. Законно!

Мабуть багато з нас задавався питанням. Звідки у нас стільки банків. Ростуть немов гриби після дощу. Людей у нас все меншає – хто не дожив, хто виїхав... Та й на доходах наших дуже багато не наживешся. На хліб, на сало, комунальні платежі, якусь одежину тільки то й вистачає.

Але, думаю, вже все населення наше потрапило на гачок одного з банків. Зарплата – через банк, пенсію отримати – йди в банк. Немов такі багаті стали, що кожен може купити і квартиру й дім, й машину у кредит. Тільки прийди і підпиши якийсь папірець, як то кажуть у рекламі: "Паспорт і код – кредитуйся народ!". Хто ті контракти не читав, які підписував, спить спокійно, але тільки "до поры до времени". Що там у них написано зрозуміло тільки їх авторам – високомудрим "фантазеям". Так закручують! Да з такими слівцями й фразами, що і у Великій радянській енциклопедії не знайдеш.

Часто спостерігав, як бабця або дідусь приходить у банк пенсію отримувати. Їм одразу стільки пропозицій! "Можете на депозит свою пенсію покласти, кредит узять – процент Вам такий, а овердрафт такий..." Бабця та глуха, давно вже нічого не бачить окрім силуетів. Їй би до дому добрести, та пенсію до гастроному донести, який тепер супермаркетом зветься.

Це все вже давно наболіло... Але написати до редакції мене спонукав лист, що надійшов мені 3 грудня, від всім відомого банку "Аваль", який тепер "Райффайзен" величається. Дивлюся і дивуюся – такі привабливі пропозиції! Одним словом "Кредитуйся народ!". Аж очі розбігаються коли дивлюся на числа з багатьма нулями. Не вже, думаю, все для мене! "Спеціальна пропозиція для Вас!" – пишуть. "Шановний клієнте!" – звертаються. "Оце пошана!"- думаю я. Яке ж мені щастя підвернулось! І все під 0,1 %. Інших відсотків не видно у листі. Прочитав і думаю: "Оце казка!", та й перевернув випадково на другу сторінку. Бачу тут ще написано багацько. О! думаю, казка продовжується! Але що я бачу! Виявляється, що відповідно до ст. 640 та 642 Цивільного кодексу, пишеться тут, за надане право користуватися кредитом я повинен сплачувати по 7 грн. щомісяця. Договорів я не укладав, нічого не підписував, кредитну картку не оформляв, а зобов'язання раптом тут вже маю...

Суть цих статей Цивільного кодексу України можна пояснити наступним чином. Якщо до Вас приходить лист, в якому на вас покладені зобов'язання за те, що ви маєте якісь права, або отримали якісь послуги тощо та вказано, що Ви можете відмовитись у вказаний строк, і, якщо ви письмово не відмовились в цей термін від нав'язаних Вам пропозицій, це означає, що ви погодились на вказані у листі умови, тобто це все одно, що підписали договір.

На прикладі це може виглядати так: вас зненацька поштою повідомляють про таке: "Вельмишановний наш клієнте! Завтра ми Вам доставимо корову по ціні 50 грн/кг. у живій вазі. Гроші з Вашого рахунку за корову вже зняли. Щиро дякуємо! Крім того повідомляємо, що від корови Ви можете відмовитись написавши нам відповідну заяву сьогодні до 12 год. ночі. Лише за умови вчасного повідомлення про Вашу відмову гроші Вам будуть повернені".

Як завжди в усіх аферах і договорах, про саме головне, чого б ваші очі не бачили, пишуть у кінці тексту невиразним кеглем (шрифтом). Так було і в моєму випадку. Добре, що я прочитав текст до кінця, звернув увагу на деталі, маю деяку освіту щоб зрозуміти що за обов'язки на мене повісили. Пощастило, що цей лист не загубився по дорозі до поштового ящика, як це іноді буває.

До речі, цей самий метод – нав'язування платних послуг, без свідомої волі клієнта (без підпису договору), був випробуваний ще рік тому. Кожен клієнт, що на той час безкоштовно користувався мобільним банкінгом, отримав маленьке СМС-повідомлення, написане латинськими (далеко не всім зрозумілими) літерами приблизно такого змісту: "за користування послугами мобільного банкінгу, у подальшому з Вашого рахунку буде щомісячно стягуватися плата у сумі 1,75 грн. При бажанні Ви можете відмовитись від вказаної послуги..." Мені це тоді не сподобалось, але особливої уваги я тоді на це не звернув, бо сума невелика, та й послуга потрібна. Багато хто, думаю і не помітив цього повідомлення, та й втрачених копійок не злічився.

Думаю, що досвідченим юристом покладення зобов'язань банком на клієнта у такий спосіб може бути успішно оскаржене у суді. Але хто ж буде наймати адвоката за великі гроші, щоб відсудити суму в 7 грн. На те й розраховано... Для клієнта може це й не гроші. А комусь і не вистачає лишньої десятки на місяць щоб дитину чимось смачненьким почастувати...