Ви – нещасливі:- (

Дякую, що нагадали правду життя) але позитив завжди приємніший, отже краще старатись помічати саме його...а реалії життя можна забути, хоча б ненадовго)

Ганні подякувала, і Вам дякую. Ви обидва маєте рацію. І той, хто скаже мені, що так не буває, також рацію матиме.
:-)
А дякую за те, що конче переконали – я таки щаслива. Бо Ваші справедливі тези (як абстрактно, так і щодо мене справедливі) анітрохи тому не заважають.
Бувайте здорові та веселі!

Автор філософствує!
Це добре!
Бо філософія це пошук себе в цьому світі. Пошук свого шляху до Бога.
Дійсно є такі. Себе до них не причисляю. Бо темп мого життя аж занадто інтенсивний. І перебування в інтернеті займає в моєму житті тільки біля 5%. Правда ці відсотки – продуктивні. А іншим, треба подивитися очима цього автора і зрозуміти для чого ви живете на цьому світі. Якщо заради інтернету – тоді я солідарний з автором – негайно змінюйте стиль свого життя.
Бо за межами кімнати де встановлено ваш комп – життя вирує. Не пропустіть можливості побувати в цьому вирі.

Григорій, не можу звинуватити Вас у надмірному оптимізмі!) але все ж таки краще бути щасливим, мені здається. радість подовжує життя, а, отже, більше можна сидіти в Інтернеті й вести "пустопорожні дискусії"!:-)

Ганно!
пустопорожніх дискусій небуває. Є дискусії, в яких сюжет розвивається повільно, а кульмінація (результат) приходить раптово. Такі дискусії називаються дискусіями уповільненого перетікання з вибухоподібною кульмінацією. Якщо ваші дискусії проходять саме так то ви любитель несподіванок. А якщо попадаєте на такого любителя несподівагок і не витримуєте його надповільного темпу і виходите з гри – тоді ви звичайна людина -традиціоналіст.

Браво. Странно, прочитала обе статьи, но кто пра, определить невозможно. Пожалуй, все в жизни не хорошо, и не плохо. Нужно иметь друзей и любимых, доступ к интернету, увлечения и развлечения, время для отдыха и работы. Все существует только в нашем собственном восприятии, не забывайте этого И будьте счастливы!;