Міністр собака укр.нєт

Електронна адреса обзиває собакою і поганих і добрих людей. Не собачмось. Критикуймо профілактично. Пишімо для об'єднання ГРОМАДИ.

МІНІСТР СОБАКА УКР.НЄТ

ministr@ukr.net Цю вигадану електронну адресу в перекладі на український гумор можна прочитати так: "міністр – собака, України – нєт". Натяк таки логічний: "Нема добрих чиновників – нема держави". Хто може щиро сказати, що такий-то міністр зробив комусь (окрім, як за гроші, по-блату, або полюбовно) щось дійсно добре, розумне, вічне? Тому і животіємо ми знову у чомусь такому жалюгідному, але з такою святою назвою – "Україна".

Ви скажете: "При чому тут міністр? Він підлеглий під прем'єром. Той і розподіляє кому, як, коли нічого корисного не робити". То що поганий "прем'єр – собака"? А як прем'єр жіночої статі, то що – "сука"? І ціни не ростуть, в гаманці не пусто-пусто"? Таким собаку можна зберегти.

Ви ще можете сказати: "Коли президент якийсь, як п'яний, ледащо, то і він без голови, і все життя – собаче!". Скажіть ще, що "світова мафія, Уолл-Стріт, Тель-Авів, Москва, СОТ і Всесвітній банк чесних людей Землі на ланцюг посадили"! "Люди гинуть за метал"!

Все ж в душі! Якщо грошовите начальство – бидло, то воно скрізь смердить, шипить, рохкає і гавкає! Отож всяка жива істота повинна вдосконалюватись, щоб вижити; не то – з'їдять з нутром.

І особисто, і соціально, в громаді необхідно розумно розвиватись, як дихати! Як написав етнічно наш А.П. Чехов: "У людини все: і розум, і душа, і тіло повинні бути прекрасними!" Значить, серед добрих людей собаку краще не згадувати.

На рідній нам мові оце електронне @ чемніше буде називати "білочка". Ви тільки подивіться: у цієї "а" хвіст такий довгий, мов коса. Якщо ми будемо писати електронного листа майбутньому, показово гуманному президенту "ідеальної країни", то електронна адреса буде звучати, наприклад, так: "Юля білочка гов.уа". Ніжно і ввічливо!

Як ви, хлопці, не кажіть, а настала така пора, що без комп'ютера навіть розмножуватись якісно ми вже не зможемо. І мова наша (особливо віртуальна) повинна бути чемною, ласкавою, та винахідливою більш, ніж у старшого брата-п'янюги. Необхідно ж викорчовувати всякі "собачі" звернення. Взагалі, хватить собачитись!

Настає потреба рішуче і часто бігати за інтелектуальні пороги. Електронна комунікаційна мережа дозволяє не возити папірці, а збагачуватись колективно, в реальному часі. От НБУ був молодець!

Але в засобах масової інформації ми часто якось "інтелектуально зпорожняємось", погребемо під себе, прокукурікаєм, а там – хоч не світай. Навіть, бува, почитаємо щось, але на кнопочку "угу" чи "фу" не чавимо. З допомогою Інтернету давно пора "ГРОМАДОЮ обух сталить! Та добре вигострить сокиру. Та й заходиться вже будить хиренну волю. А то проспить собі небога..."

Вибачте, будьте ласкаві, за стиль байки на такі серйозні теми.