Київські вибори. Післямова

Минуло два тижні від останніх київських виборів і, нарешті, можна вільно і вдумливо підбити загальні підсумки, розставити акценти і оцінки

Минуло два тижні від останніх київських виборів і, нарешті, можна вільно і вдумливо підбити загальні підсумки, розставити акценти і оцінки.

Отже, найперше хочу абсолютно щиро подякувати Віталію Володимировичу Кличку за чудові червоні кульочки. Нічого подібного досі на виборах не було і навіть не вірилось, що буде. Аж тут ось воно! Міцний цупкий пластик, надійні ручки, велика місткість – це справді крок назустріч виборцю, спроба зрозуміти потреби й запити електорату.

Я купую нежирне молоко по кілька літрів на скисання – треба пити кислячок, як лікар прописав. Купувати саме таке молоко доводиться через великий парк, хвилин за 20 ходу від будинку, і звичайний благенький кульочок чотири літрових молокопакети (плюс хліб, плюс городина з базару) не витримує. А кличківському зносу нема! Під час передвиборчої кампанії вдалося запастися аж трьома кульками від Кличка, однак досі безвідмовно працює перший – лідера знати всюди! Що спасибі, то спасибі.

Так само непогані, хоч і менші за об"ємом кульки від Блоку Олександра Омельченка та Блоку Леоніда Черновецького. Для невеликих покупок дорогою з роботи вони цілком конкурентоздатні. Плюс коректний дизайн і скромна кольорова гама.

Натомість, абсолютно не здивований програшем блоку НСНУ. Їхні великоформатні і також ніби місткі кульки виявилися суцільною бутафорією. Це й справді одноразова продукція, нахабний і відвертий обман виборця. У нас під магазином студенти їх роздавали пачками, аж на цей момент в мене жодного не лишилося. Найменше навантаження – і в руці лишаються обірвані ручки, а сам кульок зі всім змістом – на асфальті.

Точнісінько та сама халепа з кульками від Партії Регіонів, що зайвий раз доводить стару політичну істину: як не маскуйся, як не бреши з екрана, а під тиском фінансових мотивів протилежності таки сходяться. Пошкодували грошей на надійні кульки, зекономили на виборцях – от і маєте сирітські відсотки. Сором, товариші! Ганьба і сором!

Нарешті, не можу проминути проблеми кульків від Блоку Юлії Тимошенко. Вони були помічені двох основних розмірів. Більші виглядають більш-менш прийнятними, хоч це й не Ріо-де-Жанейро. А от на кого розраховані оті мацюпуськи, куди ледь-ледь влазить хіба якийсь гамбургер? Хіба це відповідає справжнім, практичним, щоденним потребам вашого електорату? Як же відірвалися ви від народу, коли не знаєте елементарних його турбот...

Одумайтеся, панове! До наступних виборів ще є час, хоч і не так багато, як здається. Пам"ятайте: люди спраглі до ваших кроків їм назустріч, проте не прощають зневажливого ставлення. Врешті-решт, ми не за те стояли на Майдані!