Хто такі Москалі, росіяни, рассіянє, чи може русскіє?

Є такий Європейський дослідник – Олександр Гваньїні, італійський хроніст 16-18 ст. Ось його спостереження, хто ж такі московити.

"Олександр Гваньїні італійський хроніст 16-18 ст... Ось що він пише в своїй книзі "Хроніка Європейської Сарматії", книга 7, частина 3, розповід про "московські звичаї"" Весь цей моськовський, або ж руський, народ любить більше рабство, ніж свободу, прикладом чого є недавно померлий великий князь Іван Васильович, бо всі тамтешні жителі будь-якого стану, незважаючи на персони, в тяжкій неволі у своїх тиранів. Про це досить переконливо буде описано нижче. Вельможні володарі, шляхта, старости і всі радні пани визанють себе найнижчими й наймізернішими підданими та найнижчими слугами великого князя московського... Для більшої погорди могутніші бідніших тамтешніх жителів називають чорними християнами.

[b]Як московити зберігають взаємну любов одне до одного[/b].

Цей московський народ такий дикий, жорстокий та підступний, що, вважай, нічого щирого не має в собі, тобто такого, що могло згоджуватися із справжньою природною любовю; один на другого бреше, як на пса, без сорому, без обережності й страху Божого; що тільки на думку спаде, те й говорить, оббреше

" ще й публічно, там, де найбільше людей. І, кажуть, хто як може підставляє ближньому ногу й так чи інакше оббріхує:брат брата, сват свата; вони звинувачують у взаємній зраді одне одного чи то превселюдно, чи то стиха між собою. Вони так сильно проклинають, лають, очорнюють, знеславлюють одне одного, що не можна й висловити. У них звичайна річ синові сміятись над батьком і пориватися на нього з кулаками, лаяти матір, брата, свата, зятя, швагра, свекра, звинувачуючи їх у зраді, так що взагалі немає між ними жодної віри й честі у близькій кровній спорідненості"...