Традиційним подарунком до Дня Незалежності України стала виставка квітів на Співочому Полі в Києві
Головними мотивами, як зазвичай в українців, були мотиви кохання...
Вочевидь, з огляду на ситуацію в Світі мотиви миру були домінуючими. Історичний досвід нашого народу вчить нас поціновувати мир понад усе.
А ще українська історія нагадує, що добробут, мир та щастя в Україні можливі тільки в умовах власної держави, своєї культури та рідної віри. Композиція з дівчатами-язичницями, як на мене, була найвдалішою.
Святкували День Незалежності Вітчизни і справжні (не з квітів) київські рідновіри, для яких цей день ще й релігійне свято: в основі віри та культу лежить прагнення щастя для України і кожного окремого українця. Коло пам'ятника Тарасові Шевченку урочисто молились лідери різних течій рідновір'я.
Учасниці хору громади рідновірів.
Природно: національна віра має національні символи. Інтернаціональна – інтернаціональні.
Це свято для кожного українця є особистим та сімейним.
Вперше після повернення в Україну в велелюдному священнодійстві взяв участь Лев Силенко.
Лев Силенко – легендарний реформатор традиційного українського язичництва, автор духовного віровчення "Мага Віри", основоположник РУН Віри.
Громада силенкіян на Дніпрових схилах після церемонії запалення Левом Силенком Священного вогню на місці древнього Священного Гаю.
А вечором цього ж дня відбулася прем'єра театральної компанії "Бенюк і Хостікоєв" "Задунаєць за порогом". До речі, сьогодні о 19.00 останній показ прем'єри в приміщені театру Лесі Українки.
І ще про Лесю Українку – в цей день її пам'ятник було урочисто вдягнуто в народне вбрання...
