Старий механізм

Старий механізм постійно оновлюють

У механізмах і складних приладах усе просто – зламався, підвів усю систему, не виконав поставленої задачі – ти повинен піти, інакше тебе насильно заміняють на новіший і кращий механізм з урахуванням твоїх помилок.

Так має бути і в політиці. Але, певно, Україна – це такий природний унікум, що тут все іде навпаки, немовби ми жили у Південній півкулі. Згадаймо хоча б Віктора Януковича та його come back 2006 року.

Але поговоримо про інше. Якщо детально розглянути усіх народних обранців Верховної Ради (чи IV, чи V скликання – все одно), а особливо їх віковий склад, то можна легко помітити, що більшість депутатів – старшої вікової групи.

Ці люди народились, виросли, і досі відчувають на собі вплив Радянської системи. Це була зовсім інша політика, інша ідеологія, інший світ. І всі це чудово знають.

То як при владі можуть бути ті люди, які вже старіють і нічого нового в український політикум принести в принципі не зможуть?

Політика теперішньої України – іржавий та застарілий механізм. І якщо ми його не замінимо якнайскоріше, то самі призведемо країну то повної зупинки процесу.

Владу потрібно оновлювати, і оновлювати по мірі старіння її методів і принципів. Адже сьогодні Україна – вже не радянська і тим паче не та молоденька країна з розваленою економікою початку дев'яностих. Україна сьогодні (а особливо це почало проявлятись після подій 2004 року) показує свою сучасність, належність до світових процесів, і це вимагає нових підходів, революційно нових підходів до методів управління державою.

Я не говорю про революції, котрі зараз намагаються повторити. Я говорю про поступальний розвиток держави, рух у майбутнє.

А яке ж може бути майбутнє з такою системою влади? Все це зрозуміли вже давно у країнах Прибалтики, Польщі, Угорщині, Чехії, Словаччини.

Скидається, що ця своєрідна програма відновлення була закладена у свідомості цих народів, програма до покращення, оновлення, прогресу. Чим український народ гірший від сусідів? Чому ми повинні рухатись у фарватері чиїхось інтересів, а не пропагувати власні?

Вчора пішли Кравчук з Кучмою, сьогодні підуть Мороз і Симоненко. А за десять років, як не крути, повинні будуть піти Тимошенко, Янукович і Ющенко.

Такими є загальносвітові закони. Україна – не Росія, і тим більше не Куба, щоб тримати при владі старіючих, слабких людей, не здатних до раціонального мислення і творення креативних ідей.

Поки не вирішиться проблема переходу від первинного накопичення капіталів до інвестування і розвитку, доти і буде такий застій, хай би хоч які рекордні показники показувала теперішня влада.

Дайте дорогу молодим, розумним, і тим, котрі справді цінують власну державу і готові працювати задля її розвитку.