
Думається, що на Банковій і в офісі Юлії Володимирівни після того, як знову довелося зайняти аскетичні політичні позиції добре усвідомили, що повторного революційного наступу дармовими силами "плебсу" на опонента не вийде і вирішили провернути адміністративну революцію (можна назвати її й "паперовою") – благо, обставини цьому посприяли. Будь-яка революція має на меті зміну влади. Не думаю, що тут є місце для виключення. Не варто сподіватися, що вся ця двомісячна вакханалія із президентськими указами робилася суто для того, щоб депутатам-перебіжчикам щоночі снились кошмари а їхні наступники мов цуцики ходили дружно за мамою після нових виборів. Не робляться такі дорогі проекти як дочасні вибори просто так, навіть за наш з вами кошт, дорогі виборці (відтепер звикаймо до такого звертанняJ).
Екс-помаранчеві однозначно мріють переформатувати Верховну Раду на свій лад. Задача-мінімум – позбутися "слабого звєна" (соціалістів) в парламенті. Проект пішов – запущено їхнього політичного кіллера (Народна самооборона). Цей проект однозначно буде топтатися на електоральному полі соціалістів, абсолютно задовольняючи електоральні потенції "кинутих" Сан-Саничем виборців. Все, чим виділялися соціалісти із натовпу "заказних" партій в змозі "награти" Самооборона – показово моральний лідер, спадкоємність "світлих помаранчевих революційних часів" і навіть колір прапору, що так тішить око і душу лівоскерованого електорату. Себто електорат, що ніяк не може примкнути до комуністів в силу ідеологічної несумісності і розчарувався в соціалістах, не буде ловити ґав- їм вготовлено приманку. Електорат соціалістів специфічний, на нього ніколи не могли претендувати ані НСНУ ані БЮТ – надто "новими" були ці друзі для Соцпартії незважаючи на спільну антикучмівську тусовку свого часу. Але якщо діти разом батька б'ють- це ще не значить, що вони ладять між собою. Так от, саме тому піти на вибори одним мегаблоком, в якого було б вкраплено Самооборону, означало би покинути електорат Соцпартії на поталу супротивникам – є ризик, що напівпомаранчевіий-напівмалиновий електорат зможе розбрестися рівномірно (або й ні) як вівці без пастуха по чужим політичним полям. Не забуваймо і про молодь, яка ймовірно обережніше стане підтримувати Пору, шукатиме більш реальні партії для свого вираження (дасться взнаки імідж невдахи Пори на минулих виборах) і аж ніяк не відчуває сентиментів до колишніх ідолів Майдану НСНУ та БЮТ, які, побувши при владі, не зуміли втримати прихильність найбільш чутливої і вимогливої групи виборців, що, до речі, не раз аукнеться цим партіям у довгостроковій перспективі. Цей юно-помаранчевий електорат має шанс підібрати Самооборона в силу своє радикальності. З цих же причин однозначно можна сказати, що клон Соцпартії Народна Самооборона мав би вступити в бій самостійно.
Тому ще трохи часу країна спостерігатиме мильну оперу під назвою "вони так хотіли бути разом" (НСНУ, Українська Правиця та Народна Самооборона) щоб показати, що є принципова спорідненість між цими партіями а потім Самооборона вийде в поле жати одна, щоб під пильним оком Банкової перебрати на себе функції щасливого власника золотої акції в створенні нової коаліції. Але тепер це вже буде "свій" менший брат для Банкової та Юлії Володимирівни (хоч там що було в минулому між Юлією Тимошенко та Юрієм Луценком а все ж він для неї надійніший ніж Олександр Мороз).
Такі плани найімовірніше одразу "прорахували" в Москві. Ясно, що московським чиновникам імпонують сьогоднішні розклади в парламенті. Москва не хотіла б вкотре опинитися в статусі статиста перед фактом, коли лояльний до неї уряд "наказав би довго жити" внаслідок неконтрольованого Кремлем переформатування політрозкладів. Повторюю вкотре... Рана в тому ж місці може викликати у Москви язву... Тому там воліють поширювати впевненість, що дострокові вибори не змінять ситуації. Мовляв дарма стараєтесь.
Банковій такий міф виявися теж добрим прикриттям – важко за таких обставин звинуватити ініціаторів "адмінреволюції" у бажанні захопити владу будь-якими засобами. І чуємо ми з уст як Президента і його політичних "однокашників" про виключно дисциплінарне призначення щеплення під назвою "дострокові вибори", що також мало б заспокоїти і Партію Регіонів, яка напоказ не відчуває явної небезпеки від наступних виборів а насправді чується недобре, адже від добра добра не шукають. Але добру міну при поганій грі все ж варто тримати і тому жонглюють вони "зручними" соцопитуваннями через контрольовані ними ж медіа.
Нові ж куски політичного торту можуть бути аж надто несподіваними – у будь-якому випадку опозиції не терпиться спробувати своєї долі, адже ризики – малі, а смак перемоги вже призабувся...
