Але це був відступ. Надалі продовжимо попередню тему. Чому на початку попередньої статті я говорим про історію? Давайте подивимось, яким чином зароджуються та знаходять загибель загалом цивілізації. Невже ви, шановні вважаєте, що причина криється тільки у безжальних війнах, якими орди варварів накочуються на імперії цивілізації? Ні! Початок, як у всьому в природі, знаходиться всередині. Як кажуть "риба гниє з голови", так у будь-якій системі, а більш за все – державній, все починається з верхів. Римська імперія мала непереможні армії, які в принципі ніхто так і не переміг. Як же ж вона розпалась – дуже просто – анархія та деградація суспільства досягли того апогею, що когорти легіонів переходили на бік варварів, або відмовлялись воювати, або піднімали бунти. "Хлеба и зрелищ" – цей відомий лозунг розвалив Рим, його мешканці забули свою ідею створення безкрайньої держави, у якій могло жити все людство. Нема ідеї – нема сенсу опору проти іншої ідеї, в даному випадку, це були кочовники, з їх ненаситною жагою до наживи. Але давайте подивимось тепер на Україну – чи є в нашого суспільства ідея, яка б об'єднувала більшість людей? Немає. Хоча насправді, навіть "цивілізовані" країни не мають її от уже більше 60 років. Закон теперішнього суспільства став такий, як і в Римі, коли почався занепад імперії – "хлеба и зрелищ". Мораль, духовність, благородство? Ці слова скоро стануть образливими для багатьох в цьому суспільстві. І тут ми бачимо два, доволі різні за кількістю, та якістю табори – перший, це люмпени, люди без власних переконань, які живуть "як усі", та другий, набагато менший кількісно, але кращий якісно – це табір духовно багатих людей, які не продадуть свої принципи навіть за мілліони долларів. Це люди, в яких є ідея, є сенс життя поза "телевізором, модними тусовками, походами побухати" і таке інше. Вони не є прибічниками інтеграції суспільств та народів, тому що людина без коренів – це елемент, якому байдуже, яка доля спіткає його народ, а врешті решт і його родичів та державу загалом. Ще раз хочу підкреслити думку – демократія – це ЗЛО з великої букви, це ширма, за якою дуже зручно та затишно робити свої справи всім лицемірам та перевертням, люмпенам та "лордам". Аристотель у своїй праці "Політика" писав, що не вважає владу народу такою, яка б була прийнятною для нормального життя кожного. Ця книга є основою усіх існуючих політичних систем, він наголошував, що ТИМОКРАТІЯ – влада "благородних" є найбільш виразною, найбільш прозорою та нормальною системою життя суспільства. Повернімось до історії. Коли проходили найгероїчніші сторінки історії кожного народу, держави, нації? Яка тоді була система правління? Які досягнення відбулись у той час? Майже скрізь ви знайдете підтвердження положенням Аристотеля – тоді, коли в невеликі проміжки часу країнами правили ТИМОКРАТИ, ці країни переживали незабутні підйоми у суспільстві, економіці, духовності, національній ідеї тощо. Легенди та міфи народів, героїчні оповідання пов'язані майже виключно с такими періодами. Ось Вам і відповідь. Що робити? Знищити цих дегенератів та їх владу, знищити цю систему захоплення влади над народом і приходу таких людей як тепер. А далі – шукайте "благородних", тих людей, які не маючи "майбахи" та "ролекс", мають силу духу вести за собою народ. На рахунок законодавчої моделі та деталізовані нариси, я сподіваюсь висвітлити у наступній статті.
