
Мнить чи не мнить себе колишній невідбувшийся термінатор, тимчасовий лідер не менш тимчасової технічної структури під назвою "Народна Самооборона" і нинішній умовний лідер НУ-НС Юрій Луценко шаманом, малоцікаво. І без гудіння бубнів його несамовитість ні для кого не новина. Але ті ж самі барабани своїм гуркотом, як свого часу на з'їзді НУ-НС, сповістили простому люду про появу Президента України Віктора Ющенка на так званому Народному Віче у Львові, згодом в Івано-Франківську, під час, як зазначив Секретаріат Президента, робочої поїздки до Львівської і Івано-Франківської областей...
Основна духовна спадщина України-Руси – Християнство, Православ'я. Сподіваюся, в цьому нікого не треба переконувати, немає потреби й повторювати загальновідомі факти тисячолітнього українського минулого. Проте, враховуючи загальну релігійну неоднорідності нашої країни, чому б не дозволити і Віктору Андрійовичу бити в бубон. До речі, в якутських шаманів: чим величнішим був шаман, тим більше у нього було бубнів...
Биття у барабани... Цікавий, правда не новий, прийом – скажете Ви. Так, аномальні впливи звуку найвідоміші й широко використовувалися з давніх часів. Підтвердження цього ми можемо знайти навіть в епосах – у кожній культурі існують легенди про звукове введення в транс, чи це міф про голосистих Сирен, казка про Солов'я-Розбійника чи легенда про Щуролова та його флейту. Широко використовувався вплив ритмів – рідко шаманський обряд відбувався без барабана або бубна. Сьогодні технології ритмів розроблені дуже широко, наприклад у музиці – простий частотний аналіз більшості сучасних шлягерів виявляє ритм 2 герци, тобто частоти, які вступають у резонанс із біоритмами мозку, подібні до зорових спалахів. Це викликає мимовільні "посмикування ногою" навіть у далеких від музичної поп-культури людей. У деяких можна також викликати епілептичний напад.
"Так вже влаштовано природою, що слухові зони розташовані на різних віддалених частинах мозку – на скронях, тому в той момент, коли вони активно обробляють слухову інформацію, їх можна схематично уявити як два генератори збудження, під біоритмічне випромінювання яких потрапляє все розташоване між скронями. Ця унікальна властивість дозволяє викликати резонанс правильно підібраним звуковим впливом і збуджувати внутрішні структури", – підводить підсумок фахівець з продажу Олександр Деревицький.
Що ж нам хоче продати Віктор Ющенко під гуркіт барабанів? Звісно, старий, проте у новій обгортці, але настільки ж невдалий проект під назвою НУ-НС. Віктору Андрійовичу вельми важливо всучити НУ-НС, адже його президентське майбутнє мов пуповиною пов'язане з долею цього політичного проекту. Він міг стати Президентом усієї країни. Сьогодні ж питання лише у тому, аби утриматися при владі. Тому будь-які закиди про використання адмінресурсу, про залучення до реклами НУ-НС під виглядом соціальної реклами, про протизаконність його передвиборчої активності й аморальність його позиції і вчинків як Президента України, – Ющенка не турбують і не печуть.
"Ніколи так багато не брешуть, як після полювання, під час війни і перед виборами", – сказав якось Отто фон Бісмарк. Його слова лунали під куполом Верховної Ради в часи головування Литвина з вуст Володимира Яворівського. "Залізного канцлера" цитував Віктор Янукович на VII з'їзді Партії Регіонів. Цьому вислову приділяє увагу на своєму сайті центральна фігура "касетного скандалу" Микола Мельниченко. Нині він на озброєнні Віктора Ющенка, котрий останнім часом при найменшій нагоді його цитує. Зрозуміло, що у кожного з цитувальників свій контекст, своє бачення і семантичне визначення смислопобудови Бісмарка.
Однак, коли Бісмарка згадує Віктор Ющенко, мені чомусь пригадується, як рейхсканцлер говорив про парламент, депутатів: "Нехай ці собаки гризуться за свою убогу кістку!", і про те, як писав про нього сучасник "Пан Бісмарк бере людей там, де він їх знаходить. До якої партії належить людина – йому байдуже. Він навіть віддає перевагу ренегатам, оскільки ренегат збезчестив себе і тому є слухняним знаряддям у руках хазяїна".
Я в очікуванні іншої цитати рейхсканцлера, фрази, що кинув він, виступаючи у парламенті незабаром після свого призначення: "Не промовами і постановами більшості вирішуються великі питання часу, а залізом і кров'ю"...
Україна сьогодні увергнута в політичну війну, у протистояння Заходу і Сходу, у мовний розлам і конфесійний. Штучно створений Хаос призвів до кризи суспільної свідомості, яка спричинила, в свою чергу, таку бажану для призвідників політичну кризу. Однак, криза самоідентифікації, покладена в основу політичної кризи, навряд буде зборена з подоланням останньої. Та й зарано про це вести мову, адже ми є свідками перманентної політичної кризи. Конфлікт інтересів наявний. Брехня, лукавство – норма. Театральність того, що відбувається, – очевидна. Політичний спектакль і його кінцівка передбачувані.
Боротьба за владу двох олігархічних кланів, які накинули на себе шати політичних об'єднань НУ-НС і ПР, між собою і проти третього, що несе гордовите ім'я своєї лідерки. Війна всіх проти всіх. Вони об'єднуються не "за", а "проти", і тиснуться, горнуться один до одного лише у перечікуванні зручного моменту встромити ножа у спину тому, хто поряд.
Дві сили, дві партії, дві диктатури, що запрограмовані на знищення один одного і самознищення, навіть за умов маргіналізації Тимошенко разом з БЮТом. Уведення "прямого президентського правління" – криза з непередбаченим кінцем. Проблема не у протистоянні різних світоглядних позицій, а ціннісне вихолощення.
Народ – глядач. Лицедійство, буфонада, бродячі музиканти, трубадури, фокусники й блазні. Бурлаки і розбійники. Пірати. Шаманізм, магія... Вибори – це виключний час, коли актор-політик може спуститися до зали. Однак, це зовсім не означає, що він зголоситься скинути маску. Народна культура – культура "безмовної більшості". За задумом режисера, вона повинна бути втягнута в дійство, що відбувається, але перетнути межі, здерти маску з Влади не має права. Маска свячена, як бубен Шамана, як помисли Трубадура.
Здається мені, що він, Трубадур, нині у труднощах. Він не виправдав надій режисера і призвів ситуацію до цунг-цванга, нехай і не за власною волею, але у відповідності до своєї дурості... Тим часом на карту поставлено все...
До речі, Мірча Еліаде звертає увагу, що "лапландські шамани використовують свій бубен також і для гадання. Цей звичай невідомий тюркам. Тунгуси практикують свого роду спрощене гадання, що складається в киданні в повітря палички: положення палички після падіння дає відповідь на поставлене питання". У нашому випадку, мабуть, кидають "гетьманською булавою". Аби ж тільки по голові не дала...
Віктор Вірний, політолог,
"Фундація Аналітичної Думки"
