Як зупинити вимирання нації

Праця має свою вартість на світовому ринку – лише не потрібно її штучно знижувати.

В наслідок непродуманих дій державних органів за останні 15 років в Україні утворилась система, налаштована на знищення більшої частини українських громадян. В переважній більшості населених пунктів України зарплата на державних ринках праці складає від 400 до1000 грн. в той час як реальний прожитковий мінімум на одну особу, вже давно перевищив 1000 грн. Штучне безробіття. Служби зайнятості замість того щоб допомогти людині знайти роботу з зарплатнею, яка дозволить утримувати себе і свою сім'ю, відволікають її навіть від тимчасових заробітків. Сьогодні переважна більшість людей, які працюють у день 8 годин на одній роботі, за отриману зарплату не в змозі повноцінно прохарчуватись. Людина вимушена хапатись за будь-яку роботу і працювати в середньому по 16 годин на добу. Це призводить до виснаження і збільшення рівня захворювань. Більшість громадян перестали звертатись до медичних закладів у зв'язку з фактичною відсутність безкоштовної медицини. Люди вмирають, або тікають за кордон – про це свідчить офіційна статистика. В цивілізованих країнах можна прожити навіть на державну допомогу по безробіттю, а людина, що працює легко утримує сім'ю з чотирьох осіб і навіть має змогу відкладати кошти. В Україні парадоксальна ситуація – держава своїми діями зменшує працездатну частку населення. Навіть рабовласницькі держави собі цього не дозволяли. Оскільки працівник є одним з засобів створення додаткової вартості то який сенс його знищувати? Виглядає так ніби в нашій країні продовжується радянська політика геноциду. Адже для того щоб це припинити – багато зусиль не потрібно. Праця має свою вартість на світовому ринку – лише не потрібно її штучно знижувати.

Однак до того часу, поки не сформовано вільного ринку праці, державі потрібно зробити деякі кроки, що зупинять зменшення кількості населення, а саме:

- Встановити реальний прожитковий мінімум на рівні європейських країн і щороку коректувати його на рівень інфляції.

- Встановити мінімальну зарплату в сумі двох або більше прожиткових мінімумів, виходячи з середньої кількості членів сімї що знаходяться на утриманні (за формулою у = х+1).

- Встановити неоподаткований мінімум доходів громадян не менше мінімальної зарплати (оптимальний варіант для розвитку малого та сімейного бізнесу – 10 прожиткових мінімумів).

- За бажанням громадян розраховувати індивідуальний неоподатковуваний мінімум, як усереднений на кожного члена сім'ї.

- Створити на базі державної служби зайнятості державний кадровий резерв, до якого включити все працездатне населення. Визначити його стратегічним ресурсом держави і встановити відповідальність за його зменшення і неналежне використання. Особливу увагу звернути, особливо в інтелектуальній сфері, на людей 40-60 років, які мають достатній досвід і знання.

- Забезпечити для людей з доходами менше 10 прожиткових мінімумів, надання повного безкоштовного медичного обслуговування, та санаторного лікування один раз на три роки. (підставою для визначення розміру доходів може служити як довідка про доходи, так і власноруч написана декларація про доходи).

- Забезпечити надання льотних довгострокових кредитів для придбання житла молодим сім'ям (без збирання довідок).

- З метою оздоровлення людей старших 40 років (тобто зменьшення коштів на державну медицину) виділити за графіком спортивні зали для надання можливості всім бажаючим безкоштовно тренуватись по три години 2-3 рази на тиждень.