"Це ж треба так любити гроші..." (з одного старого анекдоту)

Вибори на Україні – це змагання брехунів.

Рома Ріо для НП

"Це ж треба так любити гроші..." (з одного старого анекдоту)

Я скоро зненавиджу телебачення, воно втрачає у моїх очах все більше й більше кожного дня через засилля надмірної реклами. Вона дратує і відбиває охоту взагалі вмикати "телек". Проте цієї виборчої кампанії у подразненні глядачів політики виграли навіть у реклами. Це щось жахливе, єдине шкода, що вони не піноккіо. Тоді вони своїми обіцянками хоч забезпечили б країну деревиною. Бо їх носи від брехні росли б неймовірно стрімко – встигай тільки обрізати. Сьогоднішні дебати, хоча на таке величне слово вони не дотягують, за конструктивізмом нагадують хіба обзивання і обсипання піском дітей один одного у дитячому садку.

Але найстрашніше, що ці люди вершать наші долі, не важливо чи підемо ми голосувати чи ні. А страшно від того, що їм насрати на нас. Якесь культурніше слово підібрати до цього просто рука не піднімається.

Цьогорічні вибори нагадують змагання команд КВН. Тільки ці змагання трагікомічні. Таке враження, що штаби просто хочуть нас розсмішити, іншого пояснення придумати важко, дивлячись на їх недолугі салогани й заклики з "бігмордів". Вони ж уже всі проблеми повирішували, свої звичайно, а проблеми людей – то ж їх проблеми, а повирішувавши свої – повирішували людські. Логіка – сильна річ. Тепер чого ще досягнути, ага – розсмішити людей, сумно ж людям живеться.

І що ж нам залишається? Сміятися! Бо не можна втратити сенс до життя, тим ви нікому й нічого не доведете. А значить, виборчі штаби досягли свого, вони хотіли нас розсмішити, от ми і регочемо з них.

Це мені нагадує Сізіфову працю. Ми, Сізіф-народ, штовхаємо на гору камінь – наших політиків, щоб облегшити собі життя. Але вони вперто відмовляються для нас це робити, продовжують постійно падати вниз у багно, по дорозі обливаючи багном нас. І замість того, щоб кинути їх там унизу, ми вперто знову даємо їм шанс – тягнемо їх нагору, щоб вони знову на нас насрали. А ми будемо стояти обісрані і сміятися...

23.09.2007