Так хто ж переміг?

БЮТ і НУНС впевнюють всіх українців, що перемогли на виборах демократичні сили. Партія регіонів запевняє всіх, що переможці вони. Так хто ж насправді переможець? Бо народу, думаю, до перемоги ще далеко.

Так хто ж переміг, на дострокових виборах, у Верховну Раду України?

По логіці речей, як це прийнято у світі, переможцем має бути той хто має найбільше мандатів. Це дійсно – партія регіонів. Але з своїми потенційними союзниками вона не набирає необхідної кількості мандатів для формування коаліції. Таку кількість мандатів має БЮТ і НУНС, які ще до виборів задекларували, що іншої коаліції за їх участі бути не може. Правда, в парламент пройшла сила – Блок Литвина, до якої вони не мають неприязні. Але ця сила поки що тримає всіх в напрузі – вона не хоче позиціонуватися. Причин може бути дві: або це дійсно проект господарів партії регіонів, які надіялися що в них і комуністів буде достатньо голосів, щоб приєднавши і мандати цієї сили знову сформувати правлячу коаліцію, а бо Литвин боїться, що визначившися з приєднанням до демократичного блоку у випадку зради НУНС – створення блоку НУНС-ПР, їх акції при приєднанні до цього блоку впадуть в ціні. І вже не можна буде вимагати за своє приєднання по максимуму.

Але все йде все таки за сценарієм, що блок буде демократичним – БЮТ і НУНС.

І тоді є небезпека повторення сценарію по складанню 150 мандатів партією регіонів. Але це складання мандатів – небезпечне для самих регіонів.

Якщо складання мандатів депутатами ВР пятого скликання від БЮТ і НУ було благородним – підтримати Президента і не дати змоги створити конституційну більшість неконституційними методами і забезпечити воєвиявлення виборців, то складання мандатів регіоналами – чисто меркантильне, бачите не дають ім можливості залишатися біля державного корита. Це можуть не зрозуміти багато ненадійних виборців, що на цих виборах голосували за регіоналів. А це в першу чергу виборці регіоналів заходу, півдня, центру і навіть сходу (Луганська, Сумська, Харківська області). І тоді не перемога – а нищівна поразка. А цього не можуть допустити бізенсмени, що підтримують регіоналів. Бо в даний час вони ще можуть домовитися з новим Урядом, створеним демократичною коаліцією, хай навіть і з доплатою за деякі підприємства, що приватизували за безцінь, а при нищівній поразці регіоналів на наступних дострокових виборах – втрата приватизованих за безцінь підприємств неминуча.

Казки, що там намагаються нам розказувати ніби в бізенсменів не вистачить грошей на дострокові, нові, вибори не мають під собою жодного фундаменту. Гроші є. І заради такого – ті бізенсмени, що підтримують демократичні сили із задоволенням підуть ще на одні вибори, знаючи що в нагороду отримають підприємства бізенсменів, що підтримують регіоналів. Ось тому останні вже і попередили регіоналів – більше грошей на вибори вони не дадуть.

Тому і їде Янукович в Москву до Путіна. Бо тільки Москва може дати гроші на ще одні вибори, а Москві уряд Януковича є вигідним, – уряд Тимошенко – ні. Бо уряд Тимошенко – головна біль Москви і по оплаті за транзит газу, і за можливу схему зміни моделі газопостачання, і перегляд плати з а оренду землі флотом в Криму, і приватизаційні процеси не на користь Москви, і багато інших і...

Ось тут Литвину і треба вчасно встигнути вскочити в потяг нової коаліції...

А при чому тут заяви Симоненка, що він не проти участі коаліції з БЮТ. Це намагання вбити клин між БЮТ і НУНС. Бо якщо програми КПУ і БЮТ не набагато різняться одна від одної, особливо в соціальній сфері – де вони індетичні, то в НУНС є сили, що ні за які гроші не захочуть бути в блоці з КПУ і ці сили правого спрямування, найпатріотичніші і найзаполітизованіші. З ними домовитися змінити свої погляди навіть Юля не зможе. І досить ій тільки натякнути, що вона не проти блоку з КПУ як зявиться величезна тріщина між БЮТ І НУНС, яку навряд чи можна буде вже нівельвати (затягнути).

Ось такий розклад. І тут комуністи виявилися на вершині провокативних дій.