Що ж хоче Президент Ющенко?

Перша зустріч Президента Ющенка з лідерами блоків і партій, що пройшли у Верховну Раду України шостого скликання показали на неоднозначність ситуації, що склалася, а ле не відповіла на питання хто ж все таки Президент Ющенко – гарант Конституції і законів України, чи громадянин, який провокує політиків на неконституційні дії.

Перша зустріч Президента Ющенка з лідерами блоків і партій, що пройшли у Верховну Раду України шостого скликання показали на неоднозначність ситуації, що склалася, а ле не відповіла на питання хто ж все таки Президент Ющенко – гарант Конституції і законів України, чи громадянин, який провокує політиків на неконституційні дії.

Те що він зібрав всі політичні сили і ті що будуть формувати керівництво Верховної Ради України та новий Уряд держави і тих хто буде опозицією робить йому честь, як дійсно всеукраїнському Президенту, а не Президенту окремої політичної сили, чи окремої частини України.

Але на цьому, можна сказати, всі позитиви зустрічі – закінчуються.

Перший негатив: Президент визначає термін за який має бути створена коаліція – п'ять днів. Але ж у Основному Законі чітко вказано місячний термін. Що ж тоді? Слово Президента вище за Конституцію? І головне що на це не вказали йому ті що намірені створити нову коаліцію, і вони зовуть себе демократами? Та демократія це, по перше, чітке дотримання законів всіма громадянами і всіма політичними структурами.

Другий негатив: Президент недвозначно висунув вимогу на відміну Закону про Кабінет Міністрів. Саме на відміну, а не на приведення цього закону в конституційне правове русло. Що цим хоче Президент? Дестабілізувати виконавчу владу? Знову жити без Закону про Кабмін? Але це ми вже проходили. Та тільки за такий публічний заклик в цивілізованій країні йому б було вже оголошено імпічменд.

Третій негатив: Вимога до учасників, майбутніх депутатів, про термінову зміну Конституції в напрямку посилення президентської гілки влади. Зауважте, не врівноваження гілок влади, а посилення однієї з них. А це знову дестабілізація в країні, знову крен державного корабля, тільки вже в інший бік. Кому ж хоче подарувати Президент Ющенко сформовану таким чином сильну президентську складову влади, адже з 2005 року він проявив себе як слабкий, в політичному змісті цього слова, Президент?

Четвертий негатив: Вимога передати всі силові структури під президентське керівництво. А це вже є небезпечно. Так, дійсно, Президент є Головнокомандувачем всіх збройних сил і воєнізованих формувань в країні, але в цивілізованому світі поліція ніколи не вважалася і не вважається військовим формуванням і є тенденція по регіоналізації цієї силової структури передачі її в муніципальне управління.

Таким чином, зустріч Президента Ющенка з керівниками парламентських партій і блоків не тільки не внесла ясність в політичну ситуацію в Україні, а навпаки ще більше запутала. Напрошується думка, а чи самостійний в своєму виборі Президент Ющенко? Чи справді він Президент? А може він особа, що керується кимось? Якщо так, то ким? А те що таке керування є небезпечним для незалежного існування держави Україна є незаперечним фактом.

І наостаннє. Мабуть права Юлія Тимошенко. Пора спитатися в народу, яку форму управління держави хоче народ: парламентську, парламентсько-президентську, президентсько-парламентську чи президентську? Народ в нас розумний. Це показали останні вибори. І народ розбереться. А право на це гарантовано народу Конституцією України.