Перший "пробний" камінь вже лежить у руці майбутньої коаліції: перевибори київського міського голови та Київради. І після того, як цей камінь буде успішно кинутий, кола підуть по всій Україні. Електоральні настрої якщо не кардинально, то досить суттєво змінилися в більшості регіонів. І не скористатися моментом, щоб зміцнити свої позиції не тільки на центральному, а й на місцевому рівні, ключові політичні гравці просто не мають права. В політиці – як у футболі: не забиваєш ти – забивають тобі.
Попри начебто сформованість електорального поля провідних партій, найбільш ласим шматком є голоси тих виборців, які підтримали партії та блоки, що не потрапили до парламенту. Хоча окремо йдеться про дріб'язок, в сумі електорат, який не підтримує "флагманів" вітчизняної політики, представляє собою потужний резерв для того, щоб подолати виборчий бар'єр. Яскравий приклад – проходження в результаті перевиборів до парламенту блоку Литвина. З іншого боку, передчасні місцеві вибори, якщо вони відбудуться, можуть стати плацдармом для тих партій, які планують на наступних парламентських виборах потіснити сформований нині контингент народних обранців.
У Запорізькій області найбільш різкими змінами у кількості набраних голосів відзначилися дві політичні сили: блок Литвина і блок Вітренко. І якщо перший значно приріс, то другий – катастрофічно втратив голоси. В 2006 за блок Литвина в Запорізькій області проголосувало 2,05% виборців, в 2007 році – вже 5,45%. Зростання рейтингу більш ніж в 2,5 рази – більш ніж суттєвий успіх. Того ж часу в 2006 році за блок Вітренко в області проголосувало 6,54% виборців, а в 2007 за ПСПУ – майже в чотири рази менше – лише 1,71%! Куди "поділися" ці голоси, можна спробувати відстежити: на 4% в області більше набрала Партія регіонів, майже на 3% більше – Комуністична партія. Напевно, серед цього "додатку" чимало і колишніх прихильниць найпрогресивнішої соціалістки.
Вочевидь, значну частину голосів "партій-карликів", і точно – частину голосів виборців, що розчарувалися у "Нашій Україні" (навіть із присмаком "Народної Самооборони") гостинно забрала собі Юлія Тимошенко. В 2006 році в Запорізькій області вона зібрала 10,94%, в 2007 році – 14,66%. І це при тому, що БЮТ був майже непомітний на вулицях міст і сіл – за виключенням грандіозних концертів, бютівська "наметова" кампанія була значно скромнішою у порівнянні із діяльністю політичних опонентів та союзників.
А ось "найближчі союзники" продовжують стабільно втрачати свій електорат – як в цілому по Україні, так і на Запоріжжі – зокрема. Якщо в 2006 році блок "Наша Україна" набрав в області 5,32%, то в 2007 році – трохи менше – 4,72%. І загрозливість цих цифр для "помаранчевих" не в самому скорочені – воно, принаймні, не таке катастрофічне, як у Вітренко. Загрозливість ситуації в тому, що приєднання до блоку маси інших політичних сил, які перед тим ходили на вибори окремо, не принесли ніякого приросту – ані "Пора", ані блоки Кармазіна і Костенко-Плюща, ані "Вперед, Україно!", яка, на відміну від загальноукраїнського результату, посіла в області не останнє, а п'яте з кінця місце – які в теорії мали додати хоча б 1,5% – не змогли допомогти блоку "НУНС" стати більш привабливим. І це з урахуванням того, що на всеукраїнському рівні на підтримку "НУНС" виступив Президент, а на місцевому – такі харизматичні для запоріжців постаті, як губернатор Червоненко та колишній нардеп і кандидат на посаду мера Запоріжжя Сабашук. Банальною буде згадка про байку Крилова "Квартет", але її фінальна фраза дуже влучно характеризує електоральні успіхи "помаранчевих".
Очікуваним провалом завершилися вибори в Запорізькій області для Соціалістичної партії. Отримавши чіткий сигнал ще в 2006 році – тоді результат СПУ в області склав 2,91% – керівництво соцпартії висновків робити не захотіло. І 2007 рік приніс із собою поразку, однією зі складових якої став і запорізький результат – 2,26%. Тепер можна очікувати, що цей електоральний пиріжок почнуть розтягувати між собою ті, хто виявиться більш спритним та активним.
Так само ласий шматочок на Запоріжжі залишила після себе і новоспечена регіоналка Інна Богословська – її "Віче" в 2006 році в Запорізькій області на парламентських виборах зібрало майже прохідну квоту – 2,92%, а до облради та міськради взагалі примудрилося пройти. І в тому, що всі її прихильники не перейшли до ПР, можна бути впевненим – занадто неспорідненою до біло-блакитної була кампанія Богословської.
Цікаво, що майже незмінним залишився результат Партії зелених: хоча в абсолютних цифрах вона набрала небагато, проте у відносному розрахунку майже нічного не втратила – 0,59% в 2006 році і 0,56% – в 2007 році.
Серед "відносних" проривів не можна також не згадати і об'єднання "Свобода": хоча результат 2007 року у 0,21% на Запоріжжі може здаватися мізерним, він, з іншого боку, у три з половиною рази виріс у порівнянні із 2006-м.
Таким чином, наявність досить солідного електорального резерву, з одного боку, і схильність цього електорату до пошуку "нових кумирів" – з іншого, заслуговує на увагу тих політичних сил, які мають за мету заявити про себе на найближчих виборчих перегонах. І тут не останнім буде відігравати роль фактор, який у побуті називають прислів'ям "хто перший встав – того і капці". А отже – перефразуємо класичну фразу із історії французьких королів: "Вибори закінчилася! Хай живуть вибори!"
