Таке враження, що з самого початку появи незалежної України, робиться все, щоб Україна не мала нормальних, справді дієвих, політичних партій. Партій-механізмів, необхідних, для реалізації волевиявлення українського народу.
І це для народу, в якого на трьох українців – два гетьмани!
Слово "партія" вже викликає стійку відразу. То може замінити кляті партії, якимись іншими об'єднаннями?
Чи партії це нормальний механізм?
Чому в Україні, та й в усьому світі, існують проблеми з партіями? В чому корінь партійних проблем?
Перелякані вертикальними НСДАП та КПРС, ми переливаємо з пустого в порожнє, про те, що партії вертикального типу, з вождем, та політбюро, це страшне зло. І в принципі, це правильно.
Але що далі? Партії все одно чомусь залишаються вертикальними.
Зброя це погано, чи добре?
Їздити на полювання це безпечно? Для мисливців. Чи не для всіх?
Ніж, це знаряддя вбивства, чи він може бути і скальпелем в руках хірурга?
Якщо організм уражений раковою пухлиною потрібен скальпель, чи можна обійтися примочками із святою водою?
Давайте елементарно визначимось з партіями.
Що таке партії? Навіщо вони нам?
Партія, це об'єднання громадян, заради якоїсь цілі (ідеї).
Достатньо?
Партійне об'єднання можна описати наступними (головними) параметрами:
1.Ідеологія (ідея, ціль) навколо котрої об'єдналися люди. Формулюється в програмі, але можливі і закриті елементи.
2.Структура об'єднання: вертикальна, мережева, змішана. Відкрита, закрита. Формулюється в уставі, але можливі і закриті елементи.
3.Внутрішні механізми взаємодії в об'єднанні. Формулюються в уставі, але можливі і закриті елементи.
4.Зовнішні механізми взаємодії об'єднання з суспільством. Відкриті, закриті.
5.Ресурси об'єднання (людські, матеріальні, інтелектуальні). Відкриті, закриті.
Справа не в тому, як ми назвемо об'єднання: партія, рух, альянс, мережа, громада, озг, банда... це не важливо.
Головне:
- які цілі переслідуються;
- хто, і в який спосіб, приймає рішення;
- якими методами реалізується внутрішнє управління в об'єднанні;
- які методи використовуються для взаємодії з суспільством;
- ресурси.
Розуміння того, що неможливо досягнути необхідних результатів, не розуміючи, чи не звертаючи уваги, на реалізацію головних компонентів системи, повинно бути з самого початку. Або за це прийдеться заплатити, рано, чи пізно.
Головне, на що, в першу чергу, звертають увагу, це на ідеологію. І це зрозуміло. Ідеологія (ціль), це – дороговказ.
Але чи поганий дороговказ був в СРСР, для радянських людей на початку створення соціалістичної системи (і навіть для оточуючого світу, в двадцяті-тридцяті роки 20 сторіччя)? Якщо взяти радянські Конституції, то хіба вони не ідеальні? Як і наша Конституція 1996 року.
А що насправді виявилось за цим фасадом? Що побудували? Те, що записано?
Таким чином, ідеологія (програма) це необхідний, але недостатній компонент.
Переходимо до структури.
Структура об'єднання може бути любою. Чи примари тоталітаризму, та нацизму змушують ставити хрест на вертикальній структурі управління?
Але ж не структура створює умови для партійної демократії, чи авторитаризму. Хоча вертикальна структура дійсно набагато менше захищена від авторитаризму, ніж мережева. Але ж ієрархічність присутня і в мережі (наприклад неформальні лідери мережі, якщо в мережі не існують дієві механізми захисту від авторитаризму).
Як на мене, головне, не архітектура системи, а внутрішні механізми управління, та прийняття рішень. Неможливо визначити абсолютно універсальну модель побудови об'єднання.
В залежності від типу задачі, від ситуації, необхідно трансформовувати і об'єднання, чи його частини.
Для досягнення одних цілей, оптимальною, є – мережа, для інших, оптимум – вертикаль, для третіх – змішана структура.
Від поставлених цілей залежить, який тип управління краще: демократичний, чи авторитарний.
Головне не переплутати.
Єфективність об'єднання, визначається його спроможністю трансформовуватися в оптимальну форму, для досягнення конкретної цілі.
І для цього, насамперед, необхідні ефективні, бажано максимально інваріантні від виконавців, механізми внутрішньої взаємодії в об'єднанні.
Як на мене, головні складові, це:
1.Механізми прийняття рішення.
2.Механізми контролю виконання (механізм звітності).
3.Механізми відповідальності (механізм покарання).
4.Механізми стимулювання.
5.Механізми відбору членів об'єднання.
Головне, на що, часто не звертають уваги одні, занадто довірливі люди, але, на що, звертають головну увагу інші, дуже розумні люди, це саме на внутрішні механізми.
Як говорив товариш Сталін: "Головне, не, як голосують, а головне, хто, рахує голоси." Ну і хто розставляє кадри. Особливо це стосується вертикальних структур.
Що нам і продемонстрували на останніх виборах в Україні. Які були визнані Європою абсолютно демократичними. А ми знову маємо, те, що маємо...
Таким чином, давайте будемо звертати увагу на все, а не тільки на те що нам подобається.
Бо, як кажуть, справжні американці: "Куме, а чого це ви такий бідний? Ви ж такий розумний!"
"Та то все жиди, куме."
ФУП.22.01.2007.
ANONIM 
