
То що ж накажите пану Литвинові робити? Просто взяти і так собі приєднуватися до когось? Приєднатися – означає для його блоку анігіляцію – зникнення! То ж як можна пропонувати йому розчинитися, причому розчинитися просто так, без жодної користі "для України"! А він їй потрібен. Значить залишається почати працювати на дуууже звабливий проект участі у президентських перегонах! Перспектива хоч і віддалена, але шанси, хоч і не дуже виразні, але є. Все залежатиме від того, як розгортатимуться події ближчих днів. Оптимістичним для пана Литвина було би відкрите протистояння "заклятих друзів" Ющенко-Тімошенко. Воно обовязково виникне, коли Президент відкине зараз ідею премєрства Тімошенко, і як наслідок, буде проголошений "зрадником ідеалів майдану номер два" що одночасно супроводжуватиметься також і публічними похованнями НУ. Ось тоді, Литвин зможе виступити "альтернативним" кандидатом від "демократичного" табору на противагу Тімошенко. Бо треба тверезо оцінити ситуацію, що далеко не всі у захваті від перспективи президенства ЮВТ.
Реалізація такої заманливої перспективи вимагає терпіння і незаангажованості. Ось чому Володимир Михайлович із старанністю акдеміста дистанціюється одразу від всіх, в той же час когерентно посилаючи імпульси "обєктивності" також одразу всім. Така позиція є дуже виграшна, бо дозволяє його блокові незаангажовано підтримувати лише ті голосувння, які додають йому позитивних балів в очах народу (а він же за народ!) і в той же час активно відмежовуватися від всіх майбутніх можливих провалів виконавчої влади. І що найголовніше, що робитиме це Володимир Михайлович справді щиро! Його і підтримка і пртести будуть йти завжди на користь народу України! І до 2010 року народ справді переконається, що Україні Литвин не те що потрібний – він незамінний! А для цього таки варто пересидіти рік два у задньому проході!
