Шлях в нікуди

Кожний народ перемагав [B]тільки тоді[/B], коли об'єднувався.

Кожний народ перемагав тільки тоді, коли об'єднувався. Прикладів історичних більш ніж достатньо.

І навіть Україна має два таких приклади – в 1648 і в 2004 роках. Коли було єднання народу і лідерів.

Іван Богун, Максим Кривоніс, Олекса Морозенко – про цих народних улюбленців народ складав пісні, вони залишилися в народній пам'яті. Бо вони були народними улюбленцями, вождями, яких бачили люди. І вони були в одній команді. Чи був би без них Богдан Хмельницький?

А сьогодні проблема багатьох лідерів – в страху. Страху перед можливими потенційними конкурентами. Це не просто помилка. Це – шлях в нікуди. Це – відступ від декларованих нам протягом років демократичних принципів і ідей народовладдя. І це в результаті може стати зрадою національної ідеї.

Конфлікти, протистояння, непримиримість, поділ на кольори і береги – шлях до руйнації держави.