Головна мета конференції – початок підготовки міжнародної угоди, яка буде регламентувати діяльність світового співтовариства у боротьбі зі зміною клімату після 2012 року, розробка "дорожньої карти" для подальших консультацій.
На цьогорічній конференції зібралася рекордна кількість учасників та представників медіа, за словами Mr.Yvo de Boer увага світової громадськості прикута до Балі в очікуванні політичної відповіді на висновки наукової спільноти, оприлюднені в доповідях Міжурядової комісії зі зміни клімату.
Головне, що простежується у всіх повідомленнях про конференцію в Балі, – це оптимізм. У понеділок новообраний прем'єр-міністр Австралії Кевін Радд повідомив про ратифікацію Кіотського протоколу. Американська делегація повідомила, що за 2005-2006 рік при економічному зростанні 2,9% викиди парникових газів в США скоротилися на 1,5%. Та й загалом керівник секретаріату рамкової конвенції ООН зі змни клімату, Mr.Yvo de Boer, постійно під час прес-конференцій відзначає дух оптимізму, що панує на конференції.
Завданням першого тижня конференції була підготовка обмеженої кількості пропозицій для другої "високопоставленої" частини конференції – зустрічі міністрів, зустрічі, на якій будуть прийняті конкретні рішення про результати конференції в Балі та наступні кроки.
Говорячи про енергоефективність, відновлювальні джерела енергії як про вирішальний аспект у боротьбі зі зміною клімату Mr. de Boer наголосив, що викопне паливо у будь-якому разі й надалі буде займати високу частину в енергетичних потребах зростаючої світової економіки. Оскільки "майже немислимо" очікувати, що Китай, Індія чи ПАР, які мають величезні запаси вугілля, не будуть використовувати ці ресурси. Тому важливо направити зусилля на більш чисті технології використання викопних ресурсів.
Акцентувалася увага й на проблемі дефорестації, оскільки лісові екосистеми відіграють ключову роль у боротьбі зі зміною клімату. В період з 1990 по 2005 рік знеліснення зазнавало 13 мільйонів гектарів землі на рік – темпи просто катастрофічні. Очікується, що на конференції буде прийняте рішення, яке дозволить зменшити викиди від дефорестації у країнах, що розвиваються. Один з механізмів, який обговорюється в Балі, – це зменшення викидів шляхом уникнення знеліснення та деградації лісів (REDD (Reduction of Emissions from Deforestation and forest Degradation)). Механізм передбачає, що подібне зниження викидів, може бути сертифіковане та компенсоване через сплату "вуглецевих кредитів". Проекти REDD не було включено до механізмів чистого розвитку, на відміну від заліснення та відновлення лісів. Ідея таких проектів належить Бразилії, Папуа Нова Гвінея та Індонезії. Й ці країни сподіваються, що після 2012 року проекти REDD матимуть свій ринок та стимулюватимуть збереження лісів.
Іво де Бур відзначив, що для всіх стає очевидною необхідність продовження скорочення викидів парникових газів країнами з розвинутою промисловістю, рівень скорочення має становити 25-40% до 2020 року. Але для досягнення цих амбітних цілей важливо під час майбутніх переговорів акцентувати увагу на інструментарії, необхідному для просування міжнародної співпраці, та створити необхідні ринкові механізми.
Важливим питанням на конференції є джерела фінансування як для проектів з адаптації до зміни клімату, затримка з впровадження яких може призвести до негативних наслідків впершу чергу для найбідніших країн, так і для проектів по боротьбі зі зміною клімату. Mr. de Boer хоча й відзначає нестачу таких коштів, але оптимістично налаштований щодо фінансового потенціалу Адаптаційного Фонду. За оцінками ООН в період з 2008 по 2012 року кошти від 2% збору з проектів за механізмом чистого розвитку (цей збір власне й формує Адаптаційний Фонд) зростатимуть на 80-300 млн доларів щорічно. Обговорювалося й питання, яка організація буде оперувати фондом: спеціально зібрана команда експертів або Глобальний Екологічний фонд (GEF). Багато країн, що розвиваються, висловили свою недовіру до GEF, оскільки мали негативний досвід роботи з організацією та підкреслюють недоступність коштів для деяких найменш розвинутих країн.
За оцінками ООН вартість боротьби та адаптації до кліматичних змін становитиме від 0,3% до 0,5% світового ВВП в 2030 році, що дорівнюватиме від 1,1% до 1,7% загальних світових інвестицій.
У вівторок Конференція Сторін оголосила про створення Спеціальної Групи, діяльність якої буде сфокусована на єдиному питанню – результатах конференції в Балі, які стосуватимуться посткіотського періоду та буде обговорювати ключові аспекти визначення нових рівнів скорочення викидів.
В суботу був винесений на обговорення перший документ конференції, який увібрав в себе різні пропозиції, які прозвучали під час конференції. Документ буде обговорюватися до початку другої частини конференції за участі міністрів, яку відкриє генсек ООН Ban Ki-moon у середу, й яка триватиме до п'ятниці.
Під час 3 останніх днів конференції міністри охорони довкілля будуть намагатися дійти згоди щодо форми майбутньої домовленості по боротьбі зі зміною клімату. Конференція в Балі не дасть остаточної відповіді, але може бути добрим початком дворічного процесу на шляху до такої домовленості.
Отож, сподіваємося, що дух оптимізму не залишить Індонезійські острови, й в п'ятницю міністри охорони довкілля затвердять своїми підписами оптимістичні рішення.
Коля Шлапак, редактор сайту Екоклубу "Зелена Хвиля"
(за матеріалами закордонних ЗМІ)
