В ніч на 26 січня цього року Службою безпеки України недопущено здійснення акту вандалізму стосовно Подільської синагоги у місті Києві.
Вжитими по гарячих слідах заходами з'ясовано, що вказану протиправну спробу за грошову винагороду намагався здійснити громадянин України без постійного місця проживання, який приїхав до столиці на заробітки. Після затримання на місці злочину він повідомив, що завдання щодо нанесення символіки Євразійської спілки молоді і написів антисемітського характеру на культовій споруді він отримав від невстановленого громадянина Російської Федерації, мешканця російської столиці, який надав йому знаряддя для вчинення злочину і пообіцяв заплатити 200 гривень після підтвердження ним скоєння замисленого.
На даний час органами міліції проводиться дослідча перевірка і вирішується питання щодо прийняття відповідного процесуального рішення.
Цікаво, а чому це російські громадяни так зухвало можуть підкупати наших? Чи нещасних 200 гривень коштує українська совість, толерантність, терпимість до інших віровчень?
Напевно, нестерпне напруження спричинила руйнація СБУ "єесемівьких" осередків в Україні для Павла Зарифуліна і "отця ідеології" пана Дугіна. Прочуханки в Кремлі, кажуть, давали цим панам добрячої.
Однак, методи популяризації своїх ідей "євразійці", судячи з усього, змінювати не хочуть.
Викликає щирий подив тільки одне, а чому саме мала постраждати Подільська синагога, а не, наприклад, Священна Софія Київська, чи інші культові і храмові споруди, яких так багато в Києві? Особливості ідеології, чи кількість виділених коштів виявилася замала, щоб підкупити когось з місцевих?
Пригадую, якось працювала я на одну міжнародну організацію, так її керівництво всім розповідало, що реалізовуватиме в Україні низку проектів, під які утворено фонд аж у декілька сотень тисяч доларів. З рештою, хто з цією організацією співпрацював на свої підпрограми отримали не задекларовані 20 тисяч, а лише 2000, з привітним словом: крутися, як вмієш.
Долю 18 тисяч, як я ще пам'ятаю, визначила потреба керівництва представництва у новому особистому авто. А ви, журналюги, мовляв, відробляйте.
Щось мені ця історія з 200 гривнями такі ж самі спогади навіює, за виключенням того, що ми законів не порушували і країну свою любили.
В черговий раз слід завдячити Службі безпеки, яка знову продемонструвала суспільству свою необхідність і значущість, а коли з рештою остаточно визначиться ситуація з її керівництвом, то мабуть можна буде очікувати від неї нових значних звершень.
