"Сьогодні вже ясно: на Україні схльоснулися не два політики, Янукович і Ющенко, а дві цивілізації – Захід і Схід. Звичайно, перемога Януковича не гарантувала б Росії безвідмовної дружби Києва, швидше за все, він пішов би по стопах Кучми і після перемоги почав би грати на два фронти. Але Ющенко – взагалі неприйнятний. Саме радикально атлантистська позиція Ющенка... обернула рядові вибори президента в драму. І Україну розірвало. Різнорідна держава не витримала напруги. Вже завтра Україна може перестати існувати."
Проте, Провидіння не почуло заклинань Дугіна. Народ таки поставив Ющенка керманичем держави. Україна не перестала існувати, а навпаки – придбала світову популярність і підтримку. Бо це є країна, де перемогла ненасильницька революція, де громадяни не дозволили узурпувати владу кремлівським ставленикам, де народ відстояв свої права і свободи, де держава продовжує зміцьнювати свій суверенітет і незалежність від Росії.
У тій "війні на Дніпрі", про яку говорив Дугін, правонаступниця Російської імперії програла. Колоборанти і п'ята колона в Україні зазнала непоправних втрат: народ прибрав з політичного поля Иуду-Мороза разом з партією, зійшли у небуття політичні провокатори Вітренко, Корчинський...
Вперше в Україні створена українська демократична більшість в парламенті і призначений уряд, що твердо відстоює національні інтереси України, особливо, у сфері енергетичної безпеки.
Президент разом з прем'єром і спікером упевнено ведуть країну до ВТО, ЄС, НАТО, ГУАМ; повертають шану героям УПА, відновлюють славу і традиції великих козацких гетьманів. Шанують рідну Мову і Віру. Підтримують рух до відновлення єдиної помісної церкви під Київським, а не Московським патріархатом. Ющенко особисто ставить перед Московським патріархом питання про зняття анафеми з гетьмана Мазепи, твердо і неухильно проводить лінію на визнання Голодомору геноцидом українського селянства...
Але, правлячі в Росії імперські "православні чекісти" (як вони полюбляють себе називати), із завзятістю маніяків, продовжують свою програну "війну на Дніпрі":
Володимир Путін не виключає перенацілення Росією ракет на Україну... "А нам що робити?... Ми будемо вимушені перенацілювати ракети на ті об'єкти, які як ми вважаємо[/B], загрожують нашій безпеці."
"Ми, безумовно, погодимося з будь-яким вибором і грузинського, і українського народу, але саме народу, а не політичної верхівки".
І політична війна посилюється черговою "газовою" атакою, демаршем внутрішньої п'ятої колони ПРУ-КПУ проти НАТО, спробами шантажу і розколу демократичної коаліції, дискредитація як президента так і прем'єра шляхом штучного нагнітання суперечностей між ними.
Багато претензій було висловлено демократами в адресу Ющенка і його компанії "любих друзів". "Треба ж, міг розчавити Януковича, як муху, але не став цього робити. Слабак!"
Особливо велике було обурення, коли Ющенко призначив Януковича прем'єром.
Але найбільш далекоглядні і проникливі вже тоді розмірковували: а може це такий підступний хід ліберала і націонал-патріота Ющенка і його американських радників – супротивника треба душити в "дружніх" обіймах, а не у відкритому бою. Хоча, ми всі бачили до чого ця тактика привела – Ющенко був на межі повної втрати влади.
Провидіння повело наших керманичів абсолютно невідомою дорогою. Невідомою як для кремлівських імперців, так і для радикалів всіх мастей в Україні. Щоб було ясно про що мова, спростимо схему і представимо її у вигляді метафори: хороший слідчий – Ющенко, поганий, – Тимошенко.
Ви запитаєте: а хто ж підслідний? Відомо хто. Двічі не судимий і не причетний Янукович, зі всією компанією гопників і фанів Путіна. З цієї компанії слід виключити найбагатшого каталу в Україні зі своєю челяддю. Тому як його холопи вже отримують від хорошого слідчого державні гарантії на світових фондових біржах, вищі держпосади і держнагороди.
А від поганого слідчого вони ж отримують погрози реприватизації ласих шматочків, кримінальних переслідувань, погрози їх перемитництву і поверненню фіктивного ПДВ, відмиванню брудних грошей і тому подібне.
Чим же закінчиться вся ця метушня? Самі прикиньте...
Тенденція і розклад фігур сьогодні такий: Путін дружить "газом" з Ющенком проти Тимошенко, Ющенко дружить з Ахметовим і Богатиревой проти Тимошенко, Ющенко дружить з Тарутой, а Тимошенко – з Гайдуком проти Януковича, Балога – з Колесніковим проти Тимошенко... і так далі ще можна додати трійку українських олігархів і п'ятірку – російських, типу Бабакова, Усманова... (Слово "дружить" в цій грі має протилежний природньому зміст. В нашій політичній кухні – це тактичний ход доброго слідчого. А усі ці нові друзі президента та його майстра брудних справ – голови СП, це були, є і будуть: підслідні, обвинувачувані, засуджені, і може, де хто, – буде помилуваний президентом).
Але ніхто не дружить з Януковичем. Всі перестали його фінансувати. Навіть Путін перестав його поздоровляти.
Ще пару акцій з повітряними кульками, пару орденів його соратникам і Янукович стане смішний і нікому не потрібний. Навіть своїм прихильникам. Начебто всі воюють з Тимошенко, а здувається кулька Януковича. Рейтинг і слава Тимошенко зростають. А в Україні зміцнюється незалежність і свобода!
