Зустрінемося на Майдані!

Дякую за статтю.Victoria

Для тех,кто поставил минус,один вопрос:минус кому, Полу или автору?Victoria

Нарешті, час грає на нашу користь, дай Бог, таких людей стане все більше і допоможуть нам спершу хоч і Пол МакКартні та інші з тієї сторони, бо там НІХТО НЕ ВСТИДАЄТЬСЯ РІДНОЇ МОВИ ХОЧ БИ ДО ЯКОГО МАЛОГО ЕТНОСУ НАЛЕЖАВ. Бо існує розуміння й повага до різноманітності народів й відсутні чванство та зневага.

Автору +. Я вже відповідав рософілам на гілках НП: "Українізація не стоїть, їде – поквапливо, мов річка на рівнині. Так тих, кому за 40 не переконаєш (особливо, якщо він мислить з точки зору обивателя". Тим, кому за 20 імовірно також не сприйматимуть української як рідної. Але тим хто народився зараз, по при усіляких протидіях батьків, буде важко утриматись від застосування української. А ті що народяться через 20, навчаючись в Україні і українською, чуючі навколо себе (принаймі з ЗМІ) українську мову спокійно спримуть її самк як рідну."
Звичайно, залишаться анклави непримеренних, але саме анклави, а не пів України (не по чісельності, по території).

Така добра стаття,така світла. Пану Дмитро_Суми велика подяка.Я в захваті. ЗЕРО.

Дякую Вам, Дмитро_ Суми, за щиру статтю, за приємні спогади про людську доброту, про те, як на наших очах творилась історія, а ми приймали в цьому процесі участь, дякую дуже за підтвердження того, що думки мої розділяють інші люди. Я би сказала навіть, що стаття Ваша просто життєстверджуюча!

+

файна стаття! дякуємо, дмитро_суми! дуже приємно прочитати саме те думки, що завжди крутяться у мене в головi =)

- Вано

+

Сподіваюсь, що одна з наступних Ваших статей таки буде українською.

українська переможна мова
провидінням нам дарована колись
витворить із сказаного слова
пісню зброю і духовну вись

Дякую, пане Дмитре!! Файна стаття! Я,також, у Харкові, дивувався тому, що майже всі розмовляють московитською, хоча більше 60% мешканців (за переписом 2002) – українці.Тоді я став провокативно звертатися до різних людей українською (як пройти..., котра година, тощо).Більшість відповідала українською, а ті, що не розуміють українську, відчували себе неприємно (це було очевидно). Дівчина-прдавець у кафе (десь 20...23 роки) дуже була задоволена тим, що почула рідну мову...!От і робіть висновки: чому ми боїмося рідної мови в себе дома???Що це за такий гіпноз?Настав час рішуче змінити все навпаки!Кожен з нас відповідає за те, як швидко це здійснюється! Зараз і починемо розмовляти українською,добре?

"почнемо" – помилився, перепрошую!