===: Уже нет сомнения, что все годы своего пребывания на ул.Банковой нынешнему президенту за каждым поворотом коридора и в каждом углу кабинета мерещилась совсем не тень его предшественников, а тень... Виктора Медведчука. Бывший глава Администрации Кучмы, как тень отца Гамлета продолжает преследовать нынешних хозяев высоких кабинетов, которые именно по причине места расположения этих самых кабинетов продолжают считать себя хозяевами страны. При этом президент и его свита понимают, что они вроде бы и хозяева в стране, но все-таки какие-то неполноценные. И чем дальше, тем больше. Сомнения в том, что именно они сегодня управляют страной, все чаще и чаще, судя по всему, перерастают в уверенность, что процессами управляет кто-то другой.:===
Це не треба занадто напружувати звивини, щоб урозуміти, що процеси в країні бувають досить таки суттєво різні – а коли до того ж іще трохи відсіяти полову та очистити полуду, то стає цілком очевидно, що загалом усі політичні процеси в країні Україна фактично бувають усього лише двох типів – з одного боку процеси на користь українського народу, і з протилежного боку – процеси на користь московських убивць українського народу. І коли не намагатися заплющувати очі на даний фундаментальний факт нашої української дійсності, то тоді само собою стає зрозуміло, що управління обома цими сукупностями протилежних процесів принципово не може здійснюватися з одного і того ж самого місця.
===: Вольные или невольные сравнения двух президентов, все больше и больше трактуются в пользу Даниловича. Недавно даже главная соратница по Майдану, а ныне премьер, привела сравнение предыдущего президента с нынешним совсем не в пользу последнего, когда заговорила об инфляции и ответственности губернаторов в областях.:===
Якщо хоч трішки роззути очі на реальні дії "соратніци по Майдану" Юлії Тимошенко, протягом усієї її псевдополітичної кар'єри реального московського сексота на українській землі, то тоді – в усіх її без жодного винятку діях з самого початку її ніби як політичної діяльності – легко побачити просто таки залізну логіку московської шкури, єдиною суперзадачею якої була і є дестабілізація України взагалі, і інституту Президента України зокрема, при повному московському сприянні на всіх рівнях. Так що персональна зміна особи на президентському посту змінює тільки конкретне ім'я, проти якого слід учиняти свою московську злобу, ненависть і брехню, спрямовану на ліквідацію найпершої і найбільшої перешкоди на шляху чергового московського знищення української держави – інституту Президента. Свідчення чому ми і бачимо постійно на всьому протязі "роботи" даної "соратніци".
===: демонизация образа Медведчука, где одной из главных ее составляющих был постулат о всесильности, сыграла злую шутку с теми, кто много лет и создавал Медведчуку этот образ: они сами безапелляционно поверили во всесильность "злого гения" и именно поэтому не могут спокойно спать и ходить коридорами в доме на Банковой.:===
"Всєсільность" Медведчука – тобто московських структур, часткою яких ця людина являється – досить таки далека від тої, якої б так хотілося власникам як цього московського посіпаки, так і його підпихачів на зразок Юлії Тимошенко. І це настільки очевидно, що навіть нема потреби ілюструвати дане твердження. Правда при цьому слід зауважити, що коли усі потуги усієї московської холуйні на українській землі, як організованої, так і наразі самодіяльної, починають приписуватися самій одній цій людині, яка сама по собі без свого московського кума представляє собою не більше, аніж порожнє місце, тоді звичайно що так, даний московський холоп набуває якогось інфернального вигляду.
===: Но "всесильность" Виктора Медведчука все-таки имеет под собой некие основания. Возникают вопросы, ответы на которые с той самой обывательской точки зрения дать просто невозможно. Увы, но сегодня обывательский подход господствует и на политическом олимпе Украины. Первое, что приходит на ум: как ему удается и сегодня быть в центре политической жизни?:===
Все не просто, а дуже просто. Адже не секрет, хто трішки цікавиться звісно, звідки роги ростуть у "всєсільності" та "центрополітжізнєнності" Виктора Медведчука – і коли саме почалося посилене витягування за вуха з потойбіччя цього давно засвіченого відвертого московського сексота колись а чи не номер один на українській землі – після інсталяції на президентський пост в Росії його особистого московського опікуна та заодно кума Медведева. Про що само собою в даному московському матеріалі ми не знайдемо а ні слова, хоч він ніби як присвячений Медведчуку. Видно бажання даного московського крутого боса знов витягнути на поверхню цього давно і добре перевіреного, на все готового для своїх московських хазяїв холуя таке велике, що до цієї раптом такої актуальної проблеми навіть підключаються здавалось би щойно іще недоторкані ресурси іншого призначення на зразок Тимошенко, і то навіть з ризиком для її особистих безпосередніх "архіважних" московських задач.
===: Если внимательно проследить за политическими событиями в стране в последние годы, то начинаешь понимать, что за видимым политическим хаосом прячутся реальные процессы, которые уже скоро могут привести страну к некоему логическому этапу. Именно поэтому Банковая, всеми силами сопротивляющаяся этим процессам и так нервничает, предчувствуя свое политическое поражение. Кто-то непременно хочет, чтобы президент Украины стал соответствовать европейским стандартам, как и многое другое, что в Европе принято называть демократией.:===
Про реальні політичні процеси на українській землі, які кардинально відрізняють українське політичне буття від такого в інших європейських країнах можна прочитати тут: http://narodna.pravda.com.ua/politics/46bc33334e8ae/ або тут: http://h.ua/story/53651/ ("Українська політологія або "Атдадім Львов Палякам""). Тому ми розуміємо мрії московських холопів про "политическое поражение" українського президента і людей, яких він представляє, тобто ненависного для московських убивць українського народу. Як і московську ненависть до європейських стандартів та демократії. Хоч для всякої нечисті і для її кривавих злочинів в супроводі московської брехні безперечно ну значно краще, коли її не розуміють.
===: Но, согласитесь, сегодня не суть важно, когда Медведчук придумал нынешний сценарий, недавно или еще в 2003-м, и причастен ли он к нему вообще, главное что этот сценарий уже очень скоро может стать реальностью. И во что я никогда не поверю, так это в то, что Виктор Медведчук может остаться от этого процесса в стороне.:===
Звичайно що суть діла ну зовсім не в Медведчуку, чи іще якомусь іншому конкретному московському холопі на українській землі. Хоч в те, що цю особу, яка давно цілком виваляна в смердючому московському дьогті і в пір'ї – в те, що московські холуї різного калібру все таки витягнуть цю особу на поверхню української політики, вірю не дуже – адже тоді від кожного москоського холуя (а допомогою третьорозрядних московських холопиків тут явно не обійтись) тхнутиме за кілометр. Але ж московські задачі треба робити головним чином прикидаючись нормальною людиною? Однак коли на догоду забаганці свого московського кума Медведчук вимарає собою в процесі свого "витасківанія" на поверхню української політики значне число високорангових членів московської сексотської мережі, то це думаю теж буде непоганий результат.
Олександр Франчук http://www.geocities.com/olexandr
На: 20 травня 2008 11:13 (Михаил Стебляков, в ТОПі стартової сторінки ХайВей за редакційною квотою), "Тренажер Медведчука (история одного психоза) " http://h.ua/story/99513/.
ANONIM 
