Ази економіки для Юлії Тимошенко

Юлія Тимошенко знову показує гарне знання адміністративної оруди та погане розуміння економіки.

За п'ять місяців 2008 року інфляція в Україні – 14,6%. За мірками розвинутих країн, інфляція понад 5% в рік вважається надмірною, а 10-відсоткова свідчить про економічну кризу.

Звичайно велика частина вини за таку високу інфляцію – на Нацбанку (який запізно і лише на 4% ревальвував гривню – я про це писав тут), а також у підвищенні світових цін на харчі та нафту.

Але значна частина провини – на Юлії Тимошенко, яка знову показує гарне знання адміністративної оруди та погане розуміння економіки.

Студент-першокурсник економічного факультету знає, що одночасне збільшення витрат бюджету на різні соціальні потреби (таким чином, різке збільшення ВІДСОТКУ таких витрат у витратах бюджету) неминуче призведе до підвищення інфляції.

Тобто виплати заощаджень Ощадбанку можна було проводити за рахунок зростання доходів бюджету. Але в цьому разі пенсії та зарплати треба було підвищувати пізніше!

Популізм корисний "у обмеженій кількості": сьогодні ж Тимошенко однією рукою гроші "видає", а іншою (через інфляцію) – "забирає".

Обіцянка ж прем'єрки підвищити стипендії ВСІМ студентам – це вже, вибачте, якийсь збочений популізм: адже студенти майже не ходять на вибори! Насправді стипендії студентам давно пора відмінити, як це роблять сьогодні центральноєвропейські країни. Держава має допомагати тільки слабким.

США та Німеччина мають тільки платну освіту, хоч є світовими економічними лідерами (відповідно – найбільша економіка та найбільший експортер). До речі, лідерами вони є не в останню чергу тому, що маючи тільки платну освіту, привчають своїх громадян працювати змолоду (звичайно, щоб українські студенти могли підробляти, треба навести лад в університетах, заборонивши здачу приміщень в оренду, через брак яких студенти змушені ходити на одну "пару" вранці, а на другу – вдень чи ввечері, що унеможливлює підробітки).

Далі. Прем'єр слушно згадувала завелику маржу українських супермаркетів як фактор інфляції. Щоб її зменшити, а не говорити про неї, необхідно спростити входження нових супермаркетів на ринок, зменшивши кількість різних дозволів та ліцензій. Шведська меблева мережа "Ikea" нещодавно заявила, що їй легше було отримати землю в Москві, ніж в Києві, де вона її так досі і не отримала.

Так, Юлія Тимошенко бореться з корупцією більше, ніж інші українські уряди: протидіє контрабанді, може чесно продати завод. Але цього замало. Чому Юрій Луценко ловить хабарників тільки в Алушті? У Києві їх – в тисячі разів більше, починаючи від дрібних чиновників дозвільних органів. А як щодо суддів, які відпускають на свободу вбивць пішоходів? І скільки ще чекати на обіцяне перевиховання "найкращих у світі кучмістів" з БЮТ, які дерибанять землю у певних областях?

Найсумніше ж те, що прем'єрка не розуміє важливості такого антиінфляційного фактору як інвестиції. Державні інвестиції, відкладаючи споживання на майбутнє, зменшують теперішній попит на товари першого вжитку (і таким чином зменшують інфляцію). При цьому вони збільшують майбутні доходи громадян у кілька разів більше ніж інвестовано грошей сьогодні.

Гарний приклад – приватизація Криворожсталі. Де гроші від неї? – "Проїли" і навіть не відчули. А якби їх вклали, наприклад, в розвиток авіабудівної промисловості України, що потребує величезних інвестицій, то результат довгі роки відчувало б багато людей (і ті, хто там працює, і ті, хто зміг би продавати їм більше різного краму, коли виробництво того краму зросло би в майбутньому разом із поступовим зростанням попиту, не призводячи до різкого зростання цін).

Що українська промисловість може запропонувати глобалізованому світу після вступу в СОТ? Іноземні довідники пишуть: "Основні галузі промисловості України – металургія та авіабудування". А що ми пропонуватимемо, якщо українське авіабудування помре? За рахунок чого будуть жити наші діти?

Хоч мене і обурювало нахабне втручання Ющенка у призупинення приватизації, але мушу з ним погодитись: гроші від приватизації не можна використовувати на виплати заощаджень чи підвищення зарплат!

Так, Юля – "комсомолка, активістка та просто гарна людина": вона хоче підвищити доходи простих людей, а її працьовитість та красномовство не йде ні в яке порівняння з Президентом. Саме через це на торішніх виборах до Верховної Ради я голосував за БЮТ.

Проте виглядає, що Юлія Тимошенко – поганий економіст. Можливо, виборці не помітили цього за її першої каденції тому, що вона виконувала тоді програму економіста Ющенка, а тепер – свою.

В будь-якому разі, якщо Юлія Тимошенко не зробить необхідних висновків, то висновки зроблять виборці.

___________

P.S. Негативні наслідки популізму Тимошенко – не тільки інфляція.

Згадаймо, як не дуже давно Юлія Володимирівна вимагала не підвищувати тарифи на комунальні послуги у Києві. Черновецький виявився її гарним учнем і не підвищував також плату на проїзд у транспорті та ввів доплати до зарплат і пенсій. В результаті Черновецький залишився мером, а комунальне господарство і транспорт Києва (крім закупленого на кредити ЄБРР) – в жалюгідному стані.

А про можливі наслідки недостатніх інвестицій в армію не хочеться й думати, бо "хто не хоче годувати свою армію, годує чужу". Хочеться тільки спитати: "Юліє Володимирівно, Ви хочете інвестувати у свою армію чи у чужу?"

Кость Кірнас, фінансист та публіцист