
Генпрокуратура в свою чергу скасувала своє рішення, та звільнила Льому Сусарова з-під варти.
Інтереси Сусарова в суді представляв адвокат Олег Левицький за проектом Української Гельсинської спілки з прав людини Фонду захисту жертв людини, який підтримано Міжнародний фонд "Відродження".
Вже потім до справи вдало підключилася Карпачова.
Працівник Серкетаріату Уповноваженого Юрій Галаєвський разом з відомим правозахистником Олегом Левицьким добре змагався з трьома представниками Генпрокуратури.
Слід віддати належне і судді Вовку, який не задовольнив клопотання Генпрокуратури про закриття справи, яка не належить за підсудністю до адміністративних судів (було таке рішення Вищого адмінсуду в аналогічній справі).
Справою Сусарова займалася УВКБ ООН, українська діаспора.
Історія Льоми Сусарова проста і характерна для Росії останніх десяти років. Він – чеченець, і цим багато чого сказано. Родич Льоми Арбі є учасником чеченського руху опору, а це, як у часи середньовіччя, автоматично ставить під удар усіх рідних і близьких. Особливо, якщо російські війська використовують типову фашистську методику боротьби з партизанами: родичів повстанців не просто катують чи вбивають (що теж є вельми поширеним явищем), а беруть у заручники. Отож Льома Сусаров у 2005 році мусив залишити батьківщину і шукати притулку у Азербайджані. Управління Верховного Комісара ООН у справах біженців в Баку надало йому офіційного статусу біженця, і Льома виїхав до України.
Однак навесні 2007 року МВС Інгушетії звинуватило Сусарова у крадіжці карток мобільного зв'язку на суму близько $200 і подало у міжнародний розшук. 16 червня на Київському вокзалі Льому затримали люди у штатському, за офіційною версією – працівники міліції, однак насправді – СБУшники. Сусарову наділи на голову мішок, побили та відвезли у невідомому напрямку, погрожуючи віддати російській ФСБ. Ближче до вечора його привезли до відділку міліції, де і протримали 9 діб замість дозволених 72 годин.
Про затримання Сусарова Генпрокуратура дізналася лише на п'ятий день його затримання. Якби цього не сталося, Льому видали б Росії у позасудовому порядку – до Києва приїхали б представники ФСБ, і СБУ передала б біженця колегам "з рук в руки".
Наприкінці липня Генпрокуратура ухвалила рішення видати Сусарова Росії, а Печерський райсуд відхилив скаргу на рішення ГП. 28 вересня Київський апеляційний суд відмовив адвокату Сусарова у задоволенні скарги на рішення Печерського райсуду. Чеченцю загрожувала видача російським спецслужбам, катування та суд, а можливо – і смерть.
