Бацила розбрату

Жагуче бажання окремих фюрерчиків йти "паралельними колонами" захоплює все нові верстви і прошарки українського населення. Тепер вже ця бацила захопила і наших наймолоддших. Почитайте-но цю полеміку пластунів і оусівців і зауважите, що бацила розбрату скоро неомине навіть дітлахів.

За роки незалежності ми вже зуміли розвалити дуже багато. Згадаймо колись потужний Народний РУХ. Хто його ще пам'ятає? А він колись був справді найпотужнішою рушійною силою Українського Відродження! Але наші колишні в'язні сумління зробили все що могли, аби його розвалити...пішли паралельними колонами. Вячеслав Максимович настирливо мріяв перетворити РУХ у партію, а Лариса Скорик відщипнула Всенародний РУХ, а далі його успішно добили Костенко і К. Глибоко шановний Левко Лук'яненко вищербив з рештків РУХу Республіканську партію, брати Горині смикнули дещицю собі, Хмара відірвав собі...і пішло-поїхало. Як наслідок, висунули повно своїх демократичних кандидатів у Президенти України, ніхто не бажав поступитися і у висліді Україна і ми всі отримали те що отримали.

Фактично, саме тоді і був започаткована ця теперішня пошесть з "паралельними колонами". Така наша видно доля, що ми мусимо дробитися аж до рівня фізичної особи, аби потім стати біомасою для проростання і розквіту імперії.

Дозволю собі ще одну розлогу цитату – " Войска Мазепины, называемыя Сердюки, составленныя изъ вольницы и содержавшія гарнизонъ въ городЂ, знавъ также, чего имъ ожидать должно отъ войскъ Царскихъ, защищали городъ и его укрЂпленія съ примЂрною храбростію и отвагою. Осаждающіе отбиваемы были нЂсколько разъ отъ городскихъ валовъ и Россіяне отступили отъ города и перешди рЂку Сеймъ для обратнаго похода. Но бывшій въ городЂ съ полкомъ своимъ, Полковникъ Прилуцкій, Носъ, несогласный также, какъ и другіе полки, на предпріятія Мазепины и гнушавшійсл его вЂроломствомъ, а удержанный въ городЂ присмотромъ Сердюковъ, выслалъ ночью изъ города Старшину своего, прозваніемъ Соломаху, и велЂлъ ему, догнавши Менщикова на походЂ, сказать, чтобы онъ приступилъ къ городу предъ свЂтомъ и напалъ на указанное симъ Старшиною мЂсто, на которомъ разположенъ полкъ Прилуцкій, гдЂ самъ Полковникъ будетъ сидЂть на пушкЂ, окованный цЂпями, подъ видомъ арестанта, а войско его положится ничкомъ около валу; и се былъ знакъ или лозунгъ для пощады сихъ предателей при всеобщемъ губительст†гражданъ. Менщиковъ, увЂрясь на Полковника и его Старшину, приступилъ къ городу и вошелъ въ него на разсвЂтЂ со всею тихостію и когда Сердюки, поводомъ вчерашней ихъ викторіи, напились до пьяна и были въ глубокомъ снЂ, напалъ онъ со всЂмъ войскомъ на сихъ сонныхъ и прочинающихся, безъ обороны рубилъ ихъ и кололъ безъ всякой пощады, а виднЂйшихъ изъ нихъ перевязалъ въ крюкъ. ОтдЂлавшись такимъ образомъ отъ Сердюковъ, Менщиковъ ударилъ на гражданъ безоружныхъ и въ домахъ ихъ бывшихъ, кои ни мало въ умыслЂ Мазепиномъ не участвовали, выбилъ всЂхъ ихъ до единого, не щадя ни пола, ни возраста, ни самыхъ ссущихъ младенцевъ. За симъ продолжался грабежъ города отъ войскъ, а ихъ начальники и палачи занимались, между тЂмъ, казнею перевязанныхъ Сердюцкихъ Старшинъ и гражданскихъ урядниковъ. Самая обыкновенная казнь ихъ была живыхъ четвертовать, колесовать и на колъ сажать, а дальше выдуманы новые роды мученія, самое воображеніе въ ужасъ приводящіе."

Додати ще шось?

Може вже гінці до мєньшикових послані знову.

Я вже в одному з коментарів писав, що поки ми не змусимо себе підтримувати свого Президента, доти "полковники Нос'и" будуть водити чи то "розводити" нас. Яскравим прикладом є Америка, яка двіччі обрала своїм лідером напівкумедного Буша, обрала кількома сотнями сотнями сумнівних голосів студентів штату Флорида, в якому губернаторує рідний брат Буша – і не було жодних майданів чи хамських натяків чи помиїв. Може тому США є потугою, а ми і далі будемо приречені на вічні паралельні маневри.

Нашим моральним законом має стати норма – хто б не був нашим Президентом, він є НАШИМ. Зараз є Ющенко – підтримуймо його, завтра буде Тімошенко чи Янукович, то також їх слід підтримати, коли на це буде Воля Божа і народний присуд. Іншого шляху в нас нема.