Ні, Тімошенко далеко не Бурджанадзе...

Нещодавно у своїй статті я звертався з питанням до читачів НП – скільки Божих кар і стихійних нещасть треба нам пережити, аби врешті зрозуміти, що вижити ми можемо тільки разом?

Нещодавно у своїй статті я звертався з питанням до читачів НП – скільки Божих кар і стихійних нещасть треба нам пережити, аби врешті зрозуміти, що вижити ми можемо тільки разом?

Ще раз повернутися до цього риторичного питання мене змусила цитата з звернення Ніно Бурджанадзе, яка на наше суто українське запитання про її ставлення до кроків президента Грузії сказала:"Я не вважаю, що зараз, коли російські танки підходять до моєї столиці, я повинна обговорювати правильність або неправильність кроків президента моєї країни". "

Просто аж позаздриш білою завистю, що такий маленький народ спромігся мати таких достойних політиків.

Невже і нам потрібно діждатися катастрофи, аби наші лідерчики нарешті запхали свої амбіції глибоко в свої кишені і почали хоч би назовні копіювати поведінку політиків других країн? Та хоч вдавайте, імітуйте, що ви політики, а не зграя шакалів.

Прочитав інтерв'ю Червоненка. Цікаво. Почитайте також і вдумайтеся тільки в те, яке кодло крутилося довкола нашого Президента? Уважно пригляньтеся, а н а кого він може опертися зараз?

Прочитайте уважно дивне питання і ще дивнішу відповідь єврея Червоненка про єврея БАБа і поміркуйте, яке взагалі би мав мати цей "філантроп" і до нашої революції, і до нашого Президента? Тут багато хто вперто не хоче брати цієї версії до уваги. А жаль. Червоненко цілком природньо всього не говорить. Сацюк в цій всій історії просто наживка, на яку заманювали на його дачу Ющенка, аби одним ударом вбити двох "зайців" – розчистити дорогу для когось, хто більше подобався ніж Ющенко і кинути ще одну вбивчу тінь на "злочинний режим Кучми". Ті самі "стратеги" ймовірно і замовили Гонгадзе, організували касетний скандал, розіграли "Кольчуги".

Мені дуже прикро, що Тімошенко не Бурджанадзе. Вона ніколи і ні за яких обставин не може бути нею, бо вона є не "грузинка" і їй не пече проблема України.Її пече жага власних амбіцій.

Крок за кроком розкриваються таємниці. Топлячи один одного щурі вибовкують таємниці, рятуючи тим свої підленькі душі. Я радий, що на цьому тлі і перебуваючи серед цієї багнюки Президент таки зумів зберегти свою душу і ще може молитися і вірити в світлі ідеали.