Сталось те, що рано чи пізно мало статись – російська імперія збирає криваві жнива...
Російська імперія обрала жертву і підігріванням сепаратиських настроїв в Південній Осетії та Абхазії на початку 90-х та миротворчою "паспортизацією" 2000-х увігнала свої ікла і намагається стиснути їх насмерть танковими клинами в серпні 2008-го...
Російська імперія була впевнена, що перемога буде легкою, але, схоже, помилилась – проти стада гнаних з Москви рабів постав вільний народ, який мав час вдихнути на повні груди повітря свободи і готовий до кінця боронити своє право дихати...
Росія сподівалась на швидке підкорення Грузії, але вільний народ не скорився – і тому Росія вже програла. Вона програла двічі – вперше, коли обрала жертву "по своїх силах", і вдруге – коли не змогла її підкорити...
Росія програла і в третій раз, бо ламаючи сусіда, вона тим самим калічить власний народ і поглиблює його рабське становище. Економічний занепад – це найкраще, що надалі може очікувати Росію: раби здатні тягати каміння, будувати здатні лише вільні люди. Найгірше – кров на власній землі і розпад...
Росія поспішає, її невпевненість в своєму майбутньому настільки сильна, що змушує росіян обрати найкоротший за часом шлях передбачити своє майбутнє – створити його. Через війну...
Росія виявилась настільки невпевненою в своєму майбутньому, що почала створювати своє майбутнє аж надто поспішно...
Війна не була несподіваною – економічні неуспіхи путінського режиму стали настільки помітними, а соціальні проблеми російського суспільства настільки разючими, що російська влада вирішила "виписати" суспільству термінові ліки. І обрали перевірені Грозним та Чечнею...
Росія агонізує: росіяни могли принести в Грузію культуру і великі ідеї, але замість цього обрали не слово і книгу, а танки та винищувачі. Обрали смерть і кров...
Росія агонізує: для того щоб встояти, їй треба перемогти. Грузії ж, для того щоб перемогти, треба лише встояти...
Волею долі Грузія опинилась на передньому краї. І Грузія вже виграла, а тому й надалі лишиться на передньому краї, серед переможців: їй потрібна лише підтримка...
На жаль, в неспокійний час окремі почали дбати про власні стіни, хоча було б краще, якби подбали про добрих сусідів... Грузія переможе і без вас, тих, хто в час біди у сусіда вболіває за власну оселю, – але кому ви будете потрібні потім? Просніться, бо біда прийде і на ваш поріг!
Грузія, ми з тобою, хай Бог береже твоїх дітей – всіх разом і кожного окремо. І хай будуть прокляті ті, хто несе смерть на твою землю.
