Війни, як відомо, розпочинають політики. З цього приводу військовий теоретик генерал Карл фон Клаузевіц сказав: "Війна є продовженням політики іншими засобами". Але і військові на війні не втрачають часу – де ж краще можна перевірити тактичні "домашні заготовки" та тактико-технічні параметри зброї, як не в умовах реального бою. Як кажуть в Росії: "кому война, а кому мать родна"...
Російсько-грузинська війна в цьому плані не стала виключенням. Грузинська сторона, наприклад, заявляє, що російські збройні сили застосували на території Грузії – причому, по невійськових об'єктах і мирному населенню – ракети "Іскандер"...
Використовували чи не використовували – з цим хай розбираються фахівці і міжнародний суд. Та й не на цей факт хотів би звернути увагу шановної громади – хотів би звернути увагу на очевидний і беззаперечний факт використання російською стороною іншої нової зброї. І навіть не стільки використання, як випробування. На території Грузії.
Але почну з старого, ще з часів побудови "свєтлого будущєго", анекдота:
Ассимертичный ответ советских военных американцам. Если сбросить нейтронную бомбу на советскую военную базу, то все люди погибнут, а материальные ценности останутся в целости. СССР решил сбрасывать прапорщиков. Люди останутся в целости, а вот материальные ценности бесследно исчезнут.
Хто б міг подумати, що цей анекдот буде втілений в життя. Те, що під час війни вбивають і грабують, відомо. Також відомо про те, що пограбування є важким військовим злочином – за мародерство звичайно розстріють...
З Росії, яка потужно "встає з колін", нам багато розповідали про економічні досягнення і досягнення російської науки, про нанотехнології, про нові системи озброєнь... Війна в Грузії показала – російська військова думка таки не стоїть на місці: здається чи не вперше в історії для руйнування економіки застосовано не економічні заходи, і не силу зброї, а застосовано бандитів, які під прикриттям армії займались розбоєм та мародерством.
І що цікаво, чи то російські прапорщики вже стільки накрали, що вже не лізе, чи невистачило прапорщиків на Грузію, але російські генерали запросили до походу на Грузію розбійників з сусідніх з Грузією земель – мабуть для того, щоб здобич недалеко було тягти. Таким чином російський політикум не тільки спробував виставити свою армію "як білу і пухнасту", але й "пов'язав" Північний Кавказ війною з Грузією, пов'язав як новачків – і одразу кров'ю. І схоже, що цей прийом викликав захоплення у багатьох в Росії і за її межами. А що, можливо наступного разу і їм дадуть пограбувати, то ж треба таке начинання підтримати, аби не вмерло...
Правий був Клаузевіц про війну: війна дійсно є продовженням політики. Крадуть на горі, дають грабувати внизу... Жодних протиріч у суспільстві, лише суцільне єднання...
