Антиукраїнському шабашу – "НІ"!!!

Любіть нашу країну

Цей рік видався аж надто насичений подіями в житті української держави, коли нашій країні доводиться доводити власне право на самостійність і незалежність. "Друзі з білокам'яної" не перестають дивувати власними амбіціями та відкритим свавіллям у зовнішній політиці. Починаючи від споб провести повтор Северодонецького з'їзду і так званого "імперського маршу", до безглуздих спекуляцій Затуліна, Лужкова і компанії про російський статус Крима та Севастополя. До честі наших правоохоронців слід зазначити, що вони жорстко взялась за сепаратистів у всіх проявах, час від часу остуджуючи "гарячі голови" заборонами в'їзду та винесенням офіційних застережень.

Проте останні події у Грузії стали своєрідним каталізатором, який продемонстрував вже здається всій міжнародній спільності дійсне обличчя "російських демократів", що вчорашнім рішенням Держдуми фактично здійснили зазіхання на територіальну цілісність Грузії та готовність переглядати її кордони не на папері, а зі зброєю в руках.

На фоні зазначених подій виглядає як мінімум дивно намір росіян проводити на початку вересня п.р. у Києві так звану міжнародну науково-практичну конференцію "Україна-Росія: проблемні сторінки спільної історії". Тема заходу та персоналії одіозних російських політиків, що декларують намір брати участь у конференції не залишають сумніву, що готується черговий "антиукраїнський шабаш" при чому у центрі української столиці.

У цій ситуації дивною виглядає позиція нашого зовнішньополітичного відомства, яке б вже мало "бити у всі дзвони" про намір Росії в черговий раз піднімати питання, які сприятимуть ескалації напруженості між Києвом та Москвою, яка після конфлікту на Кавказі і так сягнула найвищих позначок. Невже комусь ще не зрозуміло, що потенційні учасники та організатори цього зібрання мають на меті не консолідувати нації та виробляти конструктивні підходи, у тому числі до спільних сторінок історії, а навпаки – звинувачувати Україну та виступати з відверто антиукраїнськими лозунгами. Про які спільні підходи може йти мова, якщо в Росії вже публічно говорять про нові підходи до викладання історії у школі, де Сталін вже не тиран народів, а мудрий керманич держави який діяв відповідно до обставин того часу. Невже це закладає підвалини для визнання Росією голодомору української нації, чи допоможе перегляду статусу вояків ОУН-УПА?

Небезпечним є і те, що внутрішньополітична ситуація в Україні лишається напруженою, оскільки невідомий сценарій подальших коаліційних війн у парламенті. Окремі ж українські політики, відчуваючи можливі дострокові вибори у парламент, намагаючись підняти власні рейтинги, використовують будь-які методи і лозунги. Зараз вони часто навіть не замислюються про згубні наслідки власної діял

ьності для українського суспільства, яке зараз найбільше потребує ідей консолідації та об'єднання нації.

Тому як на мене видається логічним, щоб всі державні органи та українська громадськість консолідовано виступили проти проведення запланованого "антиукраїнського шабашу", а судові органи підтвердили це відповідною ухвалою. Держава, незалежно від місця та часу здійснення чи навіть намірів вдатись до антиукраїнських або сепаратистських дій, має діяти безкомпромісно і адекватно, оскільки такі явища не мають ні кольору, ні нації, ні віку та потребують рішучого викорінення у будь-яких проявах. Зараз не час займати позицію страуса та дбати про рейтинги. Під загрозою найбільше надбання української нації – її незалежність і тут не може бути жодних компромісних позицій чи домовленостей. Вся нація має сказати категоричне "НІ" втручанню у її внутрішні справи та зазіханням на НЕЗАЛЕЖНІСТЬ!!!