(Фанам не читати, не писати. Амінь)
У вівторок 2 вересня розвалилася "так звана" демократична коаліція на словах, а у п'ятницю – офіційно. Все сталося як гадалося з огляду на останні кроки обох її суб'єктів (та і не останніх, до речі).
Я – пересічний громадянин, який не розуміється на політиці, але має (принаймні я так вважаю) здоровий глузд та не деякі здатності до аналізу. Та ще намагаюсь розібратися – хто винен, чому сталося, що буде далі.
Я хочу проголосити деякі тези і буду намагатися їх довести.
Відповіддю на питання "хто винен" на мою думку є:
1. Президент України В.А. Ющенко.
2. Прем'єр-міністр Ю.В. Тимошенко.
3. Блок НУ-НС
І так... N1 – Президенти України В.А. Ющенко.
Найпершою помилкою Ющенко була згода на зміну державного устрою в Україні у 2005р. – перехід від президентської республіки до незрозумілої, як на мене, чи то президентсько-парламентської, чи то парламентсько-президентської форми управління державою. Головним наслідком цієї помилки є втрата довіри "свого" електорату насамперед до особисто Ющенка як президента, та і всього політичного об'єднання НУ. Якщо докладніше, то обіцянки на Майдані можливо було б виконати президенту з повноваженнями 2004р. (став би виконувати – то вже інше питання), і не спроможність взагалі виконати ті обіцянки з теперішніми повноваженнями.
Друга помилка – не призначення дострокових виборів одразу після свого обрання (були в нього такі повноваження, чи ні я вже не пам'ятаю, але можна було – це точно). Наслідком цієї помилки і вищезгаданої – неможливість проводити свою політику у зв'язку з протистоянням більшості у тодішньому парламенті і, як наслідок втрати рейтингу помаранчевих сил перед черговими парламентськими виборами. Докладніше – втрата темпу у короткочасній перерві між виборами, бо як я почув (нарешті), що термін запізнювання реакції (інерційність) в Україні складає від трьох місяців до півроку, а в деяких галузях цей термін може бути ще більший.
Третя помилка до купи з перших двох – це недолугі намагання об'єднати "дві" України (так званий Універсал). Наслідки цих дій – втрата значної частки свого і своєї політичної сили (НУ) електорату, та налаштування про себе союзників по помаранчевому табору. Пояснювати я вважаю непотрібним, бо це було лише рік тому.
Окрім зазначених вище (трьох ґрунтовних помилок) були й ще, але вони лише похідними з цих.
Я не вважаю за помилки розгін першого уряду Тимошенко, дострокові вибори у 2007р., "перешкоджання" працювати другому (існуючому) уряду Тимошенко.
N2 – Прем'єр-міністр, лідер блоку БЮТ Ю.В. Тимошенко.
Перша помилка пані Тимошенко – намагання бути "першою скрипкою" у 2005 році. Так вона стала прем'єром тоді, але керівником був президент. Вона (Тимошенко) повинна була працювати за статусом (тобто другою), та закортіло стати першою і... втратила майже все. Єдине надбання (хоча й не маленьке) – у статусі ображеної, та на критиці дії президента відтягнула на себе втрачений НУ електорат. Якщо на цю помилку подивитися з точки зору парламентських виборів 2005 року, то можна вважати цю помилку навіть стратегічним кроком. Але я так не вважаю зважаючи на її дії після звільнення з посади прем'єра.
Другою помилкою був тактичний прорахунок (на моє бачення) при стратегічній цілі обіймання посади прем'єра у ВР 5 скликання. Бажання всього й одразу, необґрунтоване зазіхання на вплив у можливій коаліції (ЮВТ-НУ-СПУ) призвели до того, що коаліція не сталася.
Третя й четверта помилки однакові – ситуативне голосування разом з ПР по законам, що обмежують повноваження президента. Наслідком цих помилок і є сьогоднішній розбрат у коаліції, можливі дострокові вибори у ВР (якщо не схаменеться), і особисто для ЮВТ втрата омріяного крісла прем'єра.
N3 – Блок НУ-НС
Помилки цього фігуранта викликають у мене саркастичну посмішку і подив – так помилятися не можна.
Хоча цей блок існує близько року, але помилок хоч греблю гати. Але ж оберу декілька ґрунтовних, як на мене.
Перша помилка – не виключення з фракції і блоку (взагалі не позбавлення депутатського мандату) Плюща. Наслідком цієї помилки є все те, що коїться у правлячій коаліції (тепер вже колишньої). Залишивши Плюща у вільному плаванні було створено прецедент безвідповідальності блоку за свої обіцянки. І хоч він (блок) і увійшов у коаліцію, але залишив за "своїми" депутатами право робити, що заманеться. Тобто порушене, на мою думку, етичне правило депутата: "Не згоден з діями своєї політичної сили – залиш її. А доки ти користуєшся її мандатом – відстоюй свої погляди на стадії обговорення, навіть на голосуванні у ВР, але не демонструй зневаги до своєї політичної сили." Іншими словами – бережи честь мундира.
Друга помилка – дозвіл депутатам – членам одного блоку, фракції, тощо) вступати у будь яке інше політичне утворювання (маю на увазі ЄЦ). Наслідок цієї помилки ми (обивателі) спостерігаємо саме зараз – частка коаліції (навіть не фракція, а угрупування без назви) дозволяє собі працювати на іншу політичну силу (ЕЦ), яка навіть не представлена у ВР цього скликання. Звичайно, що коаліція не може плідно працювати, бо окремі її члени працюють не на неї а на інших. Жодна людина не може з однаковою якістю працювати двох роботах одночасно (одно-моментно), якщо вона не Фігаро, Труфальдіно, або рівень якості – не "незадовільно".
Вихід з коаліції фракції НУ-НС я не вважаю помилкою. Якби я був впевнений, що після дострокових виборів, що мерехтять на обрії, я був би обома руками за їх проведення.
Пересічний громадянин:
PS: Якщо буде можливість, та цікавість до моєї писанини статтях спробую відповісти (насамперед собі) на питання "Чому сталося".
PPS: Ще раз прошу: "Фани не пишіть, будьте ласкаві."