"Велика Україна" – за чи проти України? Ч. 1 Лідер

Послухайте, якщо партії створюють
Значить -це комусь дуже потрібно?

Спочатку, замість передмови. – невелике пояснення. Все почалось з непорозуміння. Кілька днів тому на сторінках НП з'явився допис "Знал бы прикуп – жил бы в Сочи" (http://narodna.pravda.com.ua/politics/48bf14ef66321/) за підписом BERKUT. Досить швидко з'ясувалось, що автор є не хто інший, як голова партії "Велика Україна" Ігор Беркут. В своїх коментарях я задав автору кілька питань (відповіді на які так і не отримав) та припустився помилки, за котру щиро прошу в свого героя і читачів НП вибачення. Хоча я й мало цікавився партією "Велика Україна", проте знав, що її лідером є Ігор Гекко. То ж, не знайшовши на офіційному сайті партії в числі керівників цього прізвища, вирішив, що стався якийсь "двірцевий переворот"... На що й натякнув в своєму відгуку. Та швидко з'ясувалось – Ігор Гекко і Ігор Беркут одна і та ж особа. (За його власним твердженням -"Беркут" – псевдо командира розвідувального взводу в Афганістані Гекко). На цьому можна було б тему закрити, але джина вже було випущено на волю. Я поліз в сховища мережі. Знайдені скарби – до вашої уваги. (Ще раз повторюю – це дослідження -не замовлення, а власна спроба дійти істини).

Про особу Ігоря Беркута в Інтернеті нема нічого, окрім короткої біографічної довідки на http://velikaukraina.org/content.php?rub=8&id=114

Ігор Віталійович Беркут голова Центральної ради політичної партії "Велика Україна" Народився 19 серпня 1964 р. в м. Сєверодонецьку

1982 – 1986 рр. – навчання у Московському вищому загальновійськовому командному училищі імені Верховної Ради; (авт. – кремлівський курсант -це дійсно серйозно. Не зрозуміло лише з яких піар – задумок тут і усіх інших місцях випускається означення РРФСР -імені Верховної Ради РРФСР)

1986 – 1987 рр. – командир розвідувального взводу (Центральна група військ);

У 1987 році за власним бажанням направлений у Демократичну Республіку Афганістан, де служив командиром окремого розвідвзводу, начальником розвідки батальйону.

У 1989 році переведений в Середньоазіатський військовий округ, де служив до 1991 року. [ (цікаве доповнення: После развала Советского Союза, не считая возможным принимать присягу на верность другому государству, он ушел в отставку. -http://www.rodinavostok.org/leader)

1991 – 1992 рік. – За рахунок гранту, отриманого за програмою для колишніх військових, здобуває фінансову освіту в США

1992 – 2006 рік – зробив успішну кар'єру у фінансово-банківській сфері;

З 2001 року займається громадсько-політичною діяльністю. З 15 вересня 2006 року – голова Цетральної ради політичної партії "Велика Україна"

Проживає в Києві.

А от Ігор Гекко цікавив журналістів неодноразово. То ж спробуємо доповнити вищенаведене інформацією з інших джерел. Чи не найбільш відому спробу скласти його біографію здійснив луганський журналіст Валентин Сохацький. Його дослідження "Игорь Гекко: Как банкир-разведчик стал "политиком по вызову", датоване 10.07.08 р., (http://compromat.ua/ru/16/7818/index.html) було поширене багатьма Інтернет – ресурсами. (На НП лінк на нього давав Vladimir). Розумію, що матеріал міг бути замовним, розумію що співпадіння носить суто випадковий характер, але саме після його оприлюднення пан Гекко офіційно став Беркутом.

Учнем -фінансистом Гекко виявися вельми талановитим. Вже в липні 1993 р. він, разом зі своїм американським партнером Грегорі Ноулом Стьюдером зареєстрував в Казахстані АТ "TEXAKABANK". Стьюдер володів майже 90% акцій, а Гекко – 9,7%. Банк дійсно працював добре. Ось що вони писали про себе самі в 2005 році

"По результатам независимых исследований, опубликованным в журнале "National Business", TEXAKABANK был признан Банком с лучшим уровнем клиентского обслуживания в Казахстане. В Алматы с 2003 года мы занимаем второе место по количеству расчетно-кассовых отделов. Наш банк включен в число 50 компаний Казахстана с безупречной деловой репутацией, а также по итогам 2004 года награжден среди финансовых институтов дипломом KASE "За стремление к прозрачности" По состоянию на 23 сентября 2005 года активы банка составили 22,85 млрд. тенге, ссудный портфель – 14,15 млрд. тенге, капитал – 2,73 млрд. тенге. Текущая прибыль банка – 831 млн. тенге, что более чем в 3 раза превышает объем прибыли, полученный банком за весь 2004 год. Банк имеет рейтинги международного рейтингового агентства Moody's Investors Service: по долгосрочным депозитам в иностранной валюте – B1, по краткосрочным депозитам в иностранной валюте – NP, рейтинг финансовой устойчивости – E+. Прогноз рейтингов – стабильный..."

На казахських форумах відзначали високий рівень обслуговування в банку та його близькі відносини з місцевою податковою.

В Сохацького знаходимо дуже серйозний закид на адресу Гекко

По имеющимся данным банк господина Гекко в Казахстане неоднократно использовался для отмывания теневых российских денег. Эти потоки находились под контролем "солнцевской" группировки и ФСБ. Кстати "солнцевские" до сих пор являются партнерами Гекко: вместе они владеют сетью ресторанов в Севастополе

На жаль, ні підтверджень ні заперечень і з цього приводу я не знайшов.

А ось вже інформація 2006 року.

АО "TEXAKABANK" (Казахстан) предоставило KASE выписку из системы реестров акционеров по состоянию на 01 июля 2006 года

/KASE, 12.07.06/ – АО "TEXAKABANK" (Алматы), ценные бумаги которого торгуются в официальном списке Казахстанской фондовой биржи (KASE) категории "А", предоставило KASE выписку из системы реестров

держателей акций по состоянию на 01 июля 2006 года. Регистратором банка является АО "РЕЕСТР-СЕРВИС" (Алматы).

Согласно выписке общее количество объявленных акций АО "TEXAKABANK" (только простые KZ1C37080013) составляет 10,0 млн, из них размещено 2,0 млн.

На указанную дату держателями пяти и более процентов от общего количества размещенных акций банка являлись:

Имя, Количество Доля от разе щенных акций место жительства акций, %

Грегори Ноул Стьюдер (Даллас, США) 1 806 970 90,3

Гекко Игорь Витальевич (Алматы, Казахстан) 192 930 9,6

В номинальном держании АО "Центральный депозитарий ценных бумаг" (Алматы) на указанную дату находилось 100 акций АО "TEXAKABANK".

АО "TEXAKABANK" сообщило об изменении в составе его акционеров

4 октября 2006 года с лицевого счета Грегори Ноула Стьюдера были списаны 386 970 простых акций Банка и зачислены на лицевой счет Гекко Игоря Витальевича

KASE, 06.10.06

АО "TEXAKABANK" (Алматы, далее – Банк), ценные бумаги которого торгуются в официальном списке Казахстанской фондовой биржи (KASE) категории "А", официальным письмом известило KASE о том, что "по состоянию на 04.10.2006 г. произошли изменения в распределении акций АО "TEXAKABANK" среди его акционеров"

Из приложенных к письму Банка документов следует, что 04 октября 2006 года с лицевого счета Грегори Ноула Стьюдера были списаны 386 970 простых акций Банка KZ1C37080013 и зачислены на лицевой счет Гекко Игоря Витальевича.

Таким образом, Грегори Ноул Стьюдер выбыл из числа акционеров Банка, а доля Гекко Игоря Витальевича – иностранного гражданина, имеющего вид на жительство в Республике Казахстан, в общем количестве размещенных акций KZ1C37080013 достигла 19,99765%, поскольку на указанную дату на его лицевом счете числятся 399 953 акции Банка.

Ну ми чужі гроші рахувати не будемо, звернемо увагу лише на те, що згідно офіційним казахстанським даним Гекко Ігор Віталійович, іноземець, станом на 01.07.2006 проживає в м. Алмати, Казахстан.

"TEXAKABANK" був проданий Россбербанку а Гекко зі Стьюдером, котрі з 2006 року володіли в Москві "Метробанком", 16.07.2007 отримують дозвіл на відкриття АТ "Метрокомбанк" Ситуація не зрозуміла. Згідно місцевому законодавству серед засновників мав бути громадянин Казахстану. Оприлюднена інформація не повна? Є третій – відома в країні особа? Загадка. Але Ігор Віталійович як і раніше фігурує в ролі "іноземного громадянина, який має вид на проживання в країні".

Та що це я все – Казахстан, Казахстан... Ми ж живемо в Україні. І Ігор Віталійович -теж. Не вірите? Вже в 2001 році він з'являється в рідному місті, стає шеф-редактором газети "Любимый город" та висуває свою кандидатуру до Верховної Ради по одномандатному округу N112. Досить дивний вчинок для людини, що будучи військовим, свого часу взагалі відмовилась присягати Україні. Як для неофіта, його результат – більше 20% та загальне друге місце більш ніж чудовий. І тут виник скандал. Ось що написала російська "Прима"

УКРАИНА, Северодонецк, Луганская обл. (Соб. корр.) Пограничные и таможенные пункты на украинской границе получили от МВД Украины ориентировку на задержание бывшего кандидата в депутаты Верховной рады (парламент) Украины Игоря Гекко.

Об этом корреспонденту ПРИМЫ сообщили 9 января в Северодонецком горотделе внутренних дел.

В 2002 году гражданин Украины Игорь Гекко занял второе место на выборах в своем округе. После выборов сотрудники МВД Украины заявили, что они лишили его гражданства.

Уроженец Северодонецка Игорь Гекко в 1992 году получил квартиру в родном городе и был прописан в ней. В сентябре 1994 года органы милиции проставили в его паспорте штамп "гражданин Украины".

Теперь милиция выяснила, что более 20 лет назад Гекко жил в Казахстане с двумя паспортами. В одном стояла его фамилия "Гекко", а в другом – "Гонцул". По словам заместителя министра внутренних дел Украины А. И. Присяжнюка, милиция пытается забрать у Гекко украинский паспорт, но он исчез. Находящийся теперь в розыске Гекко заявил корреспонденту ПРИМЫ, что лишить гражданства может только суд или парламент. "Я был гражданином Украины почти 10 лет, и при этом не нарушал законы. Если же милиционеры незаконно дали мне гражданство, то пусть они и несут ответственность за служебную халатность", – сказал он.

http://www.prima-news.ru/news/news/2004/1/9/27118.html?print

Як надалі розвивались події невідомо, але на сьогодні Ігор Гекко -громадянин України, котрий чи то проживає в Києві, як твердить партійний сайт, чи то має вид на проживання в Казахстані і мешкає в Алмати, як вважають місцеві органи.

Якщо ПРИМА не помиляється, то два паспорта в Ігоря Віталійовича було ще за радянських часів. Тоді стає зрозумілим, як він за одним міг стати громадянином України, а за іншим -Казахстану. Варто гадати, що громадянином Казахстану він був як Гонцул. Принаймі на казахських сайтах серед утримувачів акцій поруч з прізвищем І.В. Гекко подибуємо Віталія Івановича Гонцула (батько-?). 1.10. 2005 року виступаючи в луганському прес-клубі Гекко підтвердив, що мав казахський паспорт, але вже позбувся. http://www.loi.com.ua/article.php?id=94

Чи було два паспорта на час виборів – не відомо. Сохацький взагалі твердить, що були навіть в 2006, але це прямо протиріче вищенаведеному.

Та це був не єдиний скандал з депутатом. З'ясувалось ще компанія "Finintex", одним з керівників якої він себе заявив, в Україні не зареєстрована. І доходів в країні Ігор Віталієвич не мав... Але що бити програвшого?...

Під час президентських виборів 2004 Гекко разом зі своєю газетою підтримав Ющенка. Але дуже швидко змінив свою думку і створив організацію "Восток-Родина". На виборах 2006 року ми подибуємо його в списках блока Марчука і то на досить високому 15 місці.

15.Гекко Ігор Віталійович1964 р.н., чл. ПС, освіта вища, шеф-редактор газета "Любимый Город", проживає в м. Сєвєродонецьк Луганської обл.

Необхідне пояснення ПС – це партія свободи, голова Є.К.Марчук. Про"Finintex" вже мова не йде. Джерело прибутків -газета. (Втім, коли вірити раніше згадуваному закиду Сохацького -то севастопольські ресторани теж мабуть дають грошенят)

А далі Ігор Віталійович швиденько створив "Велику Україну" в Україні, котрій так і не присягнув. Та це вже тема другої частини.