Брехнею світ пройдеш, та назад не вернешся

"У Львові сьогодні [14 вересня 2008] відбулося організоване БЮТ віче, на якому кілька тисяч прихильників НУ з допомогою криків "Ганьба!" не дали можливості виступити представникам БЮТ. У відповідь представники БЮТ за допомогою гучної музики також не дали виступити представникам НУ" (з щойно озвучених новин на 5 каналі, на слух по пам'яті).

Виникає питання, а що ж завадило БЮТ не дати виступити представникам НУ аналогічними вигуками своїх прихильників, раз вже так діло пішло?

Хто бачив трансляцію віче – а частину його я чисто випадково бачив по місцевому телебаченню, не з самого початку і до надання слова представнику НУ, після чого телетрансляція була перервана – той легко відповість на питання, чому це БЮТ не скористався голосами своїх прихильників, а глушив НУ з допомогою електронних засобів.

Добре було видно, що навіть і посередині віче прихильників БЮТ було досить таки не густо, а до кінця трансляції прапори БЮТ і взагалі зникли з поля зору телекамер. І таким чином, оскільки прихильників БЮТ на проспекті Свободи біля пам'ятника Шевченку практично чомусь не виявилось, організаторам даного віче від БЮТ не залишалось нічого іншого, як скористатися на ніби як власному віче тим, що у них було – звуковими колонками.

Не допомогли а ні різні обзивання львів'ян, а ні крики "Ю-ля! Ю-ля!" з трибуни в мікрофон котрогось з нардепів від БЮТ, а ні нагадування іншого такого самого нардепа, що на Львівщині на останніх виборах БЮТ набрав 52% голосів виборців.

Таким чином стає очевидним, що вже вступила в дію друга фаза з прадавніх часів сформульованого українським народом першого закону критичної маси брехні: "Брехнею світ пройдеш, та назад не вернешся" – цього разу брехні у виконанні Тимошенко – фаза кінця тієї дороги, яка брехнею торується вперед. Прийшов час повертатись назад цією ж самою дорогою, вздовж якої тебе уже всі добре знають, і вже знають не тільки по твоїх словах, а й по ділах твоїх, які ніколи й жодним чином з словами не співпадали.

Якщо спробувати коротко назвати головні методи надурювання українського народу, якими постійно користується Тимошенко, коли починає говорити перед тою чи іншою аудиторією, то перше, що одразу видно, це що її слова не мають ніякого відношення до реальної дійсності та фактів тої дійсності. Хоч деякі випадкові співпадіння звісно не виключаються, при умові якщо вони не суперечать основним задачам московського сексота. Що слова цієї людини не мають жодного відношення до того, що вона справді думає. І що те, що вона говорить, жодним чином не пов'язане з тим, що вона збирається робити.

Що дійсні діла Тимошенко з самого початку її політичної діяльності на українській землі ніколи не відхилялись від головних московських задач, а саме від робити усе можливе для дестабілізації України взагалі і ліквідації єдиної реальної перешкоди для чергового московського підпорядкування України, інституту Президента України – зокрема, чи що за весь час, поки Тимошенко знаходиться біля реальних важелів влади, то вона не зробила нічого навіть і найменшого чогось, що б суперечило московським інтересам на українській землі, то це вже трішки інше питання.

Єдиний критерій говоріння Тимошенко – це її оцінка, а що ж хоче чути дана аудиторія. Коли у неї є розуміння цього моменту, що саме хоче чути аудиторія, то усі решту критерії, а саме відповідність фактам дійсності, чи що вона насправді думає, чи там що насправді збирається робити, усі повністю піддаються цілковитому ігноруванню. І полилося – з настроєм на обличчі, відповідним до чудової оцінки себе, тобто своєї вищості над тупою біомасою аудиторії.

Згадуючи інструкції Троцкого московським агітаторам перед засиланням їх на українську землю, не дуже важко зауважити, що така ява підлих московських брехунів на українській землі, як Тимошенко, далеко не є чимось аж дуже новим. Стандартна московська брехня українцям, тобто брехня без меж і без гальм, але з урахуванням українського національного характеру, тобто перш за все українського світосприйняття, яке не припускає можливості відсутності у когось людських моральних критеріїв, це те, що коли не завжди, то вже ж сотні років традиційно використовується бандою московських убивць для досягнення таких своїх злочинних цілей на українській землі, як скажімо московські голодоморні убивства українського народу 20-го сторіччя.

Не дивно, чи не так, що Ганна Стеців – дружина Германа, який в радянські часи займав в Польщі точно таку саму посаду, як тоді ж Путин в ГДР – дуже точно прогнозувала принципові незгоди Тимошенко з Ющенком. Легко прогнозувати, коли _знаєш_, що московськосексотські цілі Тимошенко ну ніяк не можуть бути спільно з українськими Ющенка. А зараз вона ж захоплюється, як легко Януковичу працювати з тою самою Тимошенко – яка, коли замаячила ясна річ що небажана для Москви перспектива нормальної стабільної взаємодії влади і опозиції в Україні, просто від імені помаранчевих запропонувала з трибуни Верховної Ради членам ПР повіситись на своїх синіх шаликах.

Деколи, як наприклад нещодавно на святкуванні 5-річного ювілею 5-го каналу, спостерігаючи цю остаточно брехливу особу в її привселюдних виступах без жодних людських гальм, щоб з розгону вскочити із своєю брехнею між українців, як вона постійно влазила на Майдані між Ющенком та його дружиною, просто диву даєшся, наскільки вона безсоромно прямо бреше людям в очі, що наприклад Порошенко був і є її першим дорогоцінним другом, товаришем в усьому і мало що не братом. Це мало б бути смішно, але чомусь воно наразі не смішить. Хоч ознаки схожості на те, що це скоро зміниться, без сумніву є.

Олександр Франчук http://www.geocities.com/olexandr