
Кожен з нас повинен долучитися до цього процесу – процесу побудови, змін та реформ. Я чудово розумію, що значно простіше обрати того, хто "зробить" так, що ми "завтра прокинемось у новій державі", а коли цей "хтось" розчарує – вимагати його покарання та усунення від влади.
У нас, народу, є реальна можливість самостійно побудувати свою державу. Ми, саме ми, можемо стати до роботи і зробити те, про що мріяли наші діди, що так і не змогли зробити наші батьки.
Ми хочемо жити не примарним майбутнім, а стабільним, заможним сьогоднішнім днем.
Та ми зіткнулися з проблемою: ми не розуміємо, навіщо нам потрібна та демократія і що вона взагалі таке. Молодь про це слово нічого суттєвого сказати не може. А старі люди вважають її тим лихом, яке знищило, перекреслило їхнє стабільне, хоча і убоге життя. Але для того, щоб здійснити реальні зміни, треба об'єднатись, а кожного дня перед тим, як лягати спати, ми повинні відповісти собі: що я особисто зробив для Батьківщини?
Та, попри все, головне, щоб ця демократія утвердилась у наших головах. Ми повинні розуміти, що все у державі стосується саме нас.
Тож берімося до роботи, бо завтра – це те, що буде в результаті прожитого "сьогодні"!
