Пошук на сайті:
Знайти



Народна правда

Додати стрічку статей сайту до свого iGoogle

Останні публікації

Море сміття


5
Рейтинг
5


Голосів "за"
7

Голосів "проти"
2

"Мама, чому море таке брудне?", – спитав маленький хлопчик, сидячи біля моря. "Тому що люди сміття кидають", – відповіда мати. "Треба щоби міліція стояла, зрозуміла, мама? Щоби, якщо кинув, то щоб забрали!"

Море сміття
Забрали, треба розуміти, в міліцію. Цю розмову я почула на власні вуха на березі Чорного моря. І я тоді подумала: чому, якщо навіть цей маленький хлопчик, який ще навіть не пішов до школи, розуміє, що море треба охороняти від забруднення, чому ця проста думка не доходить до нас, дорослих? ДО нас, які розуміють (або мають розуміти), до яких наслідків призводить наша недбалість та байдужість?

Якщо ж поняття "сміття" звести до значення "все, що є в морі, з того, чого там не має бути", проблеми Чорного моря зтають значно серйознішими. Одна з найбільших "хвороб" – скидання стічних вод. Забруднення від них вимірюються у тисячах тонн на рік. Одним з важливих факторів, що призводять до забруднення морського середовища, є скидання баластних вод, у яких постійно є нафтопродукти, завислі речовини та залізо. Постійний вміст нафтопродуктів у морській воді – наслідок діяльності промислових підприємств, портів, втрат під час бункерних операцій, виносом до моря з річковими водами і стічними водами комунальних очисних споруд. У деяких районах концентрація нафтопродуктів – на рівні 2-3 ГДК, зокрема у Придунайській зоні, біля входу до Карантинної бухти порту Севастополь і у глибинній частині моря. Максимальну концентрацію нафтопродуктів у морській воді зафіксовано в районі впадіння Дунаю – 0,22 мг/л (4.4 ГДК). І це в час, коли нафта коштує так багато – іноді, судячи зі світових тенденцій, навіть більше, ніж людське життя!

Звичайно, дослідити рівень наявності металів у морі досить важко, тим більше що він не всюди однаковий. Але деякі висновки зробити можемо.

У портах концентрація заліза у поверхневих шарах морських вод стабілізувалася на рівні 1996 р., близькому до ГДК. Забруднення прибережних районів Чоpного моpя синтетичними поверхнево-активними pечовинами (СПАР), в сеpедньому нижче ГДК. Однак, у зоні впливу муніципальних очисних споруд нерідко спостерігаються дещо підвищені концентрації СПАР.

У багатьох містах комунікації комунальних колекторів перебувають у кpитичному станi Це пpизводить до частих аваpiйних ситуацiй, насілдком яких є скидання великої кiлькостi неочищених стiчних вод у пpибеpежну зону. Цi скидання пpизводять до piзкого зниження кисневого pежиму акватоpiї з наступним розвитком локальних замоpених явищ.

У 1998 році у зв'язку з епiдемiологiчним забрудненням Міністерство охорони здоров'я Укpаїни закpило деякі пляжi в Одесі, Євпаторії, Севастополі. Стійкий рівень вмісту біогенних речовин на рівнях нижче ГДК в прибережних водах спpиятливо впливає на стан всiєї екосистеми вiдкpитих частин моpя.

Розподіл завислих речовин на більшій частині акваторії Чорного моря досить рівномірний, їх концентрація в середньому перебуває в діапазоні 1-3 мг/л, але ця картина значно погіршується в пригирлових районах. Так, у пригирловій зоні Дністровського лиману концентрацію завислих речовин досягає близько 20 мг/л, а у Придунайському районі їхній вміст досягає максимальних величин – 40-60 мг/л. Середня концентрація фенолів на відкритих ділянках моря вище граничнодопустимого рівня (1 мкг/л) майже у 10 разів, а у пригирлових зонах Дністра і Дунаю збільшувалася до 30-35 мкг/л.

В Одеському регіоні у місцях скидання стічних вод та акваторій деяких портів спостерігаються підвищення концентрації ртуті. Більш напружена ситуація склалася у Придунайському районі, де на 2 із 8 станцій екологічного моніторингу було зафіксовано концентрацію ртуті у донних відкладеннях понад 0,3 мг/кг, з максимальним значенням 0,413 мг/кг, що характеризує ці ділянки, як дуже забруднені ртуттю (клас III). Ступінь забруднення донних відкладень, навіть у районах так званих гарячих точок Чорного моря, свинцем, цинком та міддю не перевищує нормативів II класу, а на більшості акваторій за рівнем вмісту цих металів у донних відкладеннях останні характеризуються як природно-чистий або умовно-чистий грунт.

Особливо актуальні сьогодні розмови про сірку, що випала із сухогруза в результаті шторму в Чорне море. Але експерти запевняють, що насправді, навіть якщо сірка потрапить у воду і осяде на дні Чорного моря, це не матиме критичних наслідків для його екосистеми.

Зрозуміло, що все, про що йшлося вище, не сприяє покращенню екології. Жоден представник таблиці Менделеєва не існує просто так. Але чому, скажіть мені, коли доводиться говорити про стільки серйозних проблем, що стосуються Чорного моря, не зробити, здавалось би, найпростіше – почати поважати самих себе?! Чому елементарно не викидати сміття у смітник, а не в море?
Подивіться на цю фотографію. Це – не фотошоп, це – реальність. Яку можна спостерігати на чорноморських пляжах. ЧОМУ не розмістити більший за розміром смітник, або не вивозити сміття частіше?

Мої запитання німі. Знаю добре, що нічого надзвичайного нема в тому, що в більшості людей власне ego стоїть на першому місці. Це цілком природньо, це – інстинкт самозбереження, без якого ми не змогли б існувати. Але ж ви не викидаєте сміття у власну ванну. Чорне море – це ваша, власна ванна. Це ви щороку милуєтесь нею. Це ваша вода, яка повертається до вас. Це та вода, без якої ви не зможете існувати. Існувати... Давайте не будемо ІСНУВАТИ, давайте будемо ЖИТИ як повноцінні, відповідальні люди!

Коментарі






Вибір редакції



© 2007 - 2009, Народна правда
© 2007, УРА-Інтернет – дизайн і програмування

Передрук матеріалів дозволяється тільки за умови посилання на "Народну правду" та зазначення автора. Використання фотоматеріалів із розділу "Фото" – тільки за згодою автора.
"Народна правда" не несе відповідальності за зміст матеріалів, опублікованих авторами.

Технічна підтримка: support@narodnapravda.com.ua
weblog.com.ua     bigmir)net TOP 100