| ||
 | | |
   | ||
 Между небом и землей.Алтика | 20.04.2008 12:58 ...молюсь о том, что на горе у леса скоро встанет новый прекрасный златоверхий храм, а у храма – больница, где врач лечит и священник молится, где здоровье обретают и тела и души, где талант врачей укрепляет и от боли страждущих избавляет непрекращающаяся молитва, где каждая клеточка тела запоет в унисон с чистым звоном колоколов.  Гарний задум. До революції 1917 р. в Росії і Польщі (українські землі) це меценатство було поширеним явищем. Є у нас і храмів багато, і лікарні в нас є непогані, типу в Феофанії. А щастя і здоров'я в людей не лишнього. І, головне, як бути з тією тезою, що хвороби наші дані нам за гріхи наші? Може ж треба лікуватись усвідомленням своєї гріховності і каяттям? Володимир Павлович: Саме так. Але головне – зміцненням любові. Вона все вилікує.Є у нас і храмів багато, і лікарні в нас є непогані, типу в Феофанії. А щастя і здоров'я в людей не лишнього. І, головне, як бути з тією тезою, що хвороби наші дані нам за гріхи наші? Може ж треба лікуватись усвідомленням своєї гріховності і каяттям? Володимир Павлович: Покаянием, смирением и... передовыми медицинскими методиками – тоже промысел Божий! Вспомните времена, когда медицина была в лоне церкви.І, головне, як бути з тією тезою, що хвороби наші дані нам за гріхи наші? Може ж треба лікуватись усвідомленням своєї гріховності і каяттям? Є у нас і храмів багато, і лікарні в нас є непогані, типу в Феофанії. А щастя і здоров'я в людей не лишнього. – аргумент в пользу православной медицины.Сезам: Аминь!Володимир Павлович: Саме так. Але головне – зміцненням любові. Вона все вилікує.Є у нас і храмів багато, і лікарні в нас є непогані, типу в Феофанії. А щастя і здоров'я в людей не лишнього. І, головне, як бути з тією тезою, що хвороби наші дані нам за гріхи наші? Може ж треба лікуватись усвідомленням своєї гріховності і каяттям? Но пока еще нам нужны больницы, пансионы, приюты... А если апендикс воспалится?!:)))))) Leon: Дякую.Гарний задум. До революції 1917 р. в Росії і Польщі (українські землі) це меценатство було поширеним явищем. И каков ваш вывод? Подобный центр не нужен в нашей стране? Они не когда не вырастут, они так навсегда и останутся детьми, слабыми, глупыми, беспомощными – в прямом смысле слова. А мы, мамы, не вечны. В какой – то момент поздно или рано мы оставим их. И вот он наш самый большой ужас жизни. Что сделает общество с нашими детьми. Ведь ничего в принципе не изменилось. Все наши дети попадут в психиатрические больницы и дома инвалидов. Решётки на окнах, воры в поварских колпаках и директорских креслах, санитары, избивающие по поводу и без повода, лекарства, превращающие всех в полностью послушные овощи и гасящие остатки разума. И никто и никогда не придет им на помощь. Мы так стремимся в Европу а что мы несём туда? Закрытые концлагеря, опыты над больными, насилие над беспомощными людьми. И этому в нашей стране нет альтернативы. Да, нам, мамам, подняли пенсию, открывают центры реабилитации. Но мы всё так, же закрыты с детьми в квартирах: центры переполнены и персонала катастрофически не хватает. Мы отрезаны от общества, нас снова спрятали, только теперь в квартиры. Надо менять всё. Надо менять психологию общества. Во всём мире такие детки посещают общеобразовательные школы, где для них создают специальные классы, они постоянно находятся среди своих здоровых сверстников. Центры реабилитации должны работать по принципу полупансионов, что бы мамы днём имели возможность работать и не чу не чувствовать себя изгоями, а вечером заниматься своим ребёнком. Надо создавать пансионы нового типа для взрослых людей с проблемами развития. Пансионы, наполненные добром и лаской, что бы мамы не рыдали в подушку, доставая свой страх наружу. Когда-то я прочитала статью о том, что одна мама застрелила своего 10-летнего ребёнка-инвалида и застрелилась сама. Тогда я не смогла её понять. И только сейчас я осознаю всю глубину её отчаянья. Попробуйте и вы прочувствовать всю ту тяжесть, что несём мы на своих плечах. Прочувствуйте и изменитесь, и сделайте шаг на встречу, потому что нам не вынести самим всё это. Мама Тоши. Вот так. Но Вам не ненужно... И все тут. Все на этом ур Все на этом уровне обычно заканчивалось... Только не сейчас! С Божьей помощью задуманное воплотится в жизнь! |   "Проблема" языка: наживка для электората 878 Русскоговорящие украинские националисты... 763  Вопрос русского языка в Украине – тест на демократию? 734Государство Украина не состоялось... 689 Русский язык получил государственный статус второго языка в Украине 672 Ми не росіяни (Ми не русскіє) 596 Посмотрим на карту. Украины 544 Любовь и ненависть России. Украина 484 | |
| | |
| | |
| © 2007 - 2009, Народна правда © 2007, УРА-Інтернет – дизайн і програмування Передрук матеріалів дозволяється тільки за умови посилання на "Народну правду" та зазначення автора. Використання фотоматеріалів із розділу "Фото" – тільки за згодою автора. "Народна правда" не несе відповідальності за зміст матеріалів, опублікованих авторами. Технічна підтримка: support@narodnapravda.com.ua | | |
